Skip to main content
Library » Bhagavad-gītā As It Is » Chapter Six

TEXT 44

TEXT 44

Devanagari

Деванагарі

पूर्वाभ्यासेन तेनैव ह्रियते ह्यवशोऽपि स: ।
जिज्ञासुरपि योगस्य शब्दब्रह्मातिवर्तते ॥ ४४ ॥

Text

Текст

pūrvābhyāsena tenaiva
hriyate hy avaśo ’pi saḥ
jijñāsur api yogasya
śabda-brahmātivartate
пӯрва̄бгйа̄сена тенаіва
хрійате хй аваш́о ’пі сах̣
джіджн̃а̄сур апі йоґасйа
ш́абда-брахма̄тівартате

Synonyms

Послівний переклад

pūrva — previous; abhyāsena — by practice; tena — by that; eva — certainly; hriyate — is attracted; hi — surely; avaśaḥ — automatically; api — also; saḥ — he; jijñāsuḥ — inquisitive; api — even; yogasya — about yoga; śabda-brahma — ritualistic principles of scriptures; ativartate — transcends.

пӯрва—попереднім; абгйа̄сена—практикою; тена—тим; ева—неодмінно; хрійате—приваблюється; хі—напевно; аваш́ах̣—сам по собі; апі—також; сах̣—він; джіджн̃а̄сух̣—допитливий; апі—навіть; йоґасйа — до йоґи; ш́абда-брахма — ритуали; атівартате — перевершує.

Translation

Переклад

By virtue of the divine consciousness of his previous life, he automatically becomes attracted to the yogic principles – even without seeking them. Such an inquisitive transcendentalist stands always above the ritualistic principles of the scriptures.

Завдяки божественній свідомості попереднього життя, засади йоґи самі по собі приваблюють його, навіть якщо він і не шукає їх. Такий спраглий знань трансценденталіст завжди стоїть вище ритуальних догматів ш́а̄стр.

Purport

Коментар

Advanced yogīs are not very much attracted to the rituals of the scriptures, but they automatically become attracted to the yoga principles, which can elevate them to complete Kṛṣṇa consciousness, the highest yoga perfection. In the Śrīmad-Bhāgavatam (3.33.7), such disregard of Vedic rituals by the advanced transcendentalists is explained as follows:

Удачливих йоґів не вельми приваблюють ритуальні обряди, які описано в ш́а̄страх, але вони самі по собі притягуються до засад йоґи, які можуть підняти живу істоту до цілковитої свідомості Кр̣шн̣и, найвищої досконалості йоґи. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (3.33.7) таку байдужість до ведичних ритуалів з боку розвинутих трансценденталістів, пояснено таким чином:

aho bata śva-paco ’to garīyān
yaj-jihvāgre vartate nāma tubhyam
tepus tapas te juhuvuḥ sasnur āryā
brahmānūcur nāma gṛṇanti ye te
ахо бата ш́ва-пачо ’то ґарı̄йа̄н
йадж-джіхва̄ґре вартате на̄ма тубгйам
тепус тапас те джухувух̣ саснур а̄рйа̄
брахма̄нӯчур на̄ма ґр̣н̣анті йе те

“O my Lord! Persons who chant the holy names of Your Lordship are far, far advanced in spiritual life, even if born in families of dog-eaters. Such chanters have undoubtedly performed all kinds of austerities and sacrifices, bathed in all sacred places and finished all scriptural studies.”

«О мій Господь! Ті, хто повторює святі імена Твоєї Божественної Світлості, пішли дуже далеко в духовному житті, навіть якщо вони народились у сім’ях собакоїдів. Той, хто оспівує Тебе, безумовно, пройшов через усі аскези, здійснив усі рекомендовані жертвопринесення, омився в усіх священних місцях прощ і вивчив усі ш́а̄стри».

The famous example of this was presented by Lord Caitanya, who accepted Ṭhākura Haridāsa as one of His most important disciples. Although Ṭhākura Haridāsa happened to take his birth in a Muslim family, he was elevated to the post of nāmācārya by Lord Caitanya due to his rigidly attended principle of chanting three hundred thousand holy names of the Lord daily: Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. And because he chanted the holy name of the Lord constantly, it is understood that in his previous life he must have passed through all the ritualistic methods of the Vedas, known as śabda-brahma. Unless, therefore, one is purified, one cannot take to the principles of Kṛṣṇa consciousness or become engaged in chanting the holy name of the Lord, Hare Kṛṣṇa.

Яскравий приклад цього явив Господь Чаітанйа, який визнав Т̣га̄кура Харіда̄су за одного із Своїх найвидатніших учнів. Хоча Т̣га̄кура Харіда̄са й був народжений в мусульманській родині, Господь Чаітанйа підніс його до статусу на̄ма̄ча̄рйі, тому що Т̣га̄кура Харіда̄са твердо дотримувався обітниці триста тисяч разів щоденно повторювати імена Господа: Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а, Харе, Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма, Ра̄ма, Харе, Харе. З того, що він постійно оспівував святе Господнє ім’я, можна зрозуміти, що він у своєму попередньому житті напевно пройшов усі ведичні ритуальні обряди, що загалом відомі як ш́абда-брахма. Тому, доки людина не очистилась, вона не зможе дотримуватися засад свідомості Кр̣шн̣и або почати оспівувати святе ім’я Господа, Харе Кр̣шн̣а.