Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.16.11

Текст

йе бра̄хман̣а̄н майі дгійа̄ кшіпато ’рчайантас
тушйад-дгр̣дах̣ сміта-судгокшіта-падма-вактра̄х̣
ва̄н̣йа̄нура̄ґа-калайа̄тмаджавад ґр̣н̣антах̣
самбодгайантй ахам іва̄хам упа̄хр̣тас таіх̣

Послівний переклад

йе  —  які; бра̄хман̣а̄н  —  брахмани; майі  —  в Мені; дгійа̄  —  інтелектом; кшіпатах̣  —  промовляючи дошкульні слова; арчайантах̣  —  шанують; тушйат  —  з радісним; хр̣дах̣  —  серцем; сміта  —  усміхнені; судга̄  —  нектар; укшіта  —  вологі; падма  —  лотосові; вактра̄х̣  —  обличчя; ва̄н̣йа̄  —  словами; анура̄ґа-калайа̄  —  ніжними; а̄тмаджа-ват  —  як сина; ґр̣н̣антах̣  —  прославляють; самбодгайанті  —  втішають; ахам  —  Я; іва  —  як; ахам  —  Я; упа̄хр̣тах̣  —  підкорений; таіх̣  —  ними.

Переклад

Натомість той, хто з радістю в серці й милим усміхом на лотосовому обличчі вшановує брахманів, навіть коли ті його сварять дошкульними словами, завойовує Моє серце. Вони дивляться на брахманів, як на Мене Самого, і завжди намагаються вмилостивити їх лагідною мовою та хвалою, як син намагається заспокоїти розгніваного батька чи як Я намагаюся заспокоїти вас.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У ведичних писаннях наведено багато історій, в яких можна відзначити, що, навіть коли брахмани чи вайшнави сердито проклинаються якусь людину, та не вважає, що має право відповідати їм тим самим. Наприклад, коли великий мудрець Нарада прокляв синів Кувери, ті не пробували відімстити йому чи проклясти його у відповідь, вони просто впокорилися йому. Тут ми теж бачимо, що Джая і Віджая, коли четверо Кумар прокляли їх, не стали відповідати їм такими ж дошкульними словами, а смиренно змирилися з їхнім прокляттям. Саме так треба триматися з брахманами й вайшнавами. Іноді вчинок якогось брахмани може поставити нас у дуже прикре становище, але ми не повинні у відповідь мстити йому,    —    треба з усмішкою і лагідними словами постаратися вмилостивити його. До брахманів та вайшнавів треба ставитися, як до представників Нараяни на землі. Нині певні люди із вбогим запасом знань вигадали вислів дарідра-нараяна, закликаючи в кожному злидарі бачити представника Нараяни. Але у ведичних писаннях ми не знаходимо вказівки ставитися до злидарів, як до представників Нараяни. Звичайно, в цих віршах ішлося про беззахисних істот, але шастри дають цьому вислову дуже чітке визначення. Про бідних людей треба піклуватися, але за представників Нараяни треба визнавати брахманів, вшановуючи їх, як Господа. Тут, зокрема, зазначено, що обличчя людини, яка намагається вмилостивити брахману, повинно бути подібним до лотоса. Обличчя стає подібним до лотоса тоді, коли воно випромінює любов і лагідність. Яким повинно бути ставлення людини дуже добре ілюструє приклад із сином, який намагається заспокоїти розгніваного батька усміхом і лагідною мовою.