Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.15.37
Текст
сва̄на̄м̇ вібудгйа сад-атікрамам а̄рйа-хр̣дйах̣
тасмін йайау парамахам̇са-маха̄-муніна̄м
анвешан̣ійа-чаран̣ау чалайан саха-ш́ріх̣
Послівний переклад
евам — так; тада̄ ева — тої ж миті; бгаґава̄н — Верховний Бог-Особа; аравінда-на̄бгах̣ — що з Його пупа виростає лотос; сва̄на̄м — Своїх слуг; вібудгйа — довідавшись; сат — великим мудрецям; атікрамам — образу; а̄рйа — праведних; хр̣дйах̣ — захват; тасмін — туди; йайау — пішов; парамахам̇са — самітників; маха̄-муніна̄м — великих мудреців; анвешан̣ійа — гідна мета пошуків; чаран̣ау — дві лотосові стопи; чалайан — ступаючи; саха-ш́ріх̣ — з богинею щастя.
Переклад
Саме тоді Господь, який дарує радість праведним і якого називають Падманабга, тому що з Його пупа виріс лотос, дізнався про образу, якої припустилися зі святими Його слуги. Ступаючи тими самими стопами, яких шукають самітники й великі мудреці, Господь, у супроводі дружини, богині щастя, вирушив туди Сам.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Господь проголошує, що Його відданий ніколи, за жодних обставин, не пропаде. Господь зрозумів, що суперечка між сторожею й мудрецями набуває небезпечної форми і тому негайно вийшов зі Свого палацу й вирушив на місце подій, щоб врятувати Своїх відданих, брамників, від ще гіршого нещастя й повної згуби.