Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.15.37

Текст

евам̇ тадаіва бгаґава̄н аравінда-на̄бгах̣
сва̄на̄м̇ вібудгйа сад-атікрамам а̄рйа-хр̣дйах̣
тасмін йайау парамахам̇са-маха̄-муніна̄м
анвешан̣ійа-чаран̣ау чалайан саха-ш́ріх̣

Послівний переклад

евам  —  так; тада̄ ева  —  тої ж миті; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; аравінда-на̄бгах̣  —  що з Його пупа виростає лотос; сва̄на̄м  —  Своїх слуг; вібудгйа  —  довідавшись; сат  —  великим мудрецям; атікрамам  —  образу; а̄рйа  —  праведних; хр̣дйах̣  —  захват; тасмін  —  туди; йайау  —  пішов; парамахам̇са  —  самітників; маха̄-муніна̄м  —  великих мудреців; анвешан̣ійа  —  гідна мета пошуків; чаран̣ау  —  дві лотосові стопи; чалайан  —  ступаючи; саха-ш́ріх̣  —  з богинею щастя.

Переклад

Саме тоді Господь, який дарує радість праведним і якого називають Падманабга, тому що з Його пупа виріс лотос, дізнався про образу, якої припустилися зі святими Його слуги. Ступаючи тими самими стопами, яких шукають самітники й великі мудреці, Господь, у супроводі дружини, богині щастя, вирушив туди Сам.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Господь проголошує, що Його відданий ніколи, за жодних обставин, не пропаде. Господь зрозумів, що суперечка між сторожею й мудрецями набуває небезпечної форми і тому негайно вийшов зі Свого палацу й вирушив на місце подій, щоб врятувати Своїх відданих, брамників, від ще гіршого нещастя й повної згуби.