Skip to main content

ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА

Три ґун̣и матеріальної природи

TEXT 1:
Верховний Бог-Особа сказав: І знову Я сповіщатиму тобі неперевершену, трансцендентальну мудрість, найкращу з усього знання, пізнавши яку, всі мудреці досягали найвищої досконалості.
TEXT 2:
Людина, що просвітлена цим знанням, може досягти трансцендентної природи, такої самої, як і Моя власна, і тоді вона вже не народжуватиметься під час творення, і знищення не загрожуватиме їй.
TEXT 3:
Сукупна матеріальна субстанція, що її називають Брахманом, є джерело народження, о сину Бгарати, і в цьому Брахмані Я зачинаю всіх живих істот, даючи їм можливість з’явитися на світ.
TEXT 4:
Слід зрозуміти, що всі види життя, о сину Кунтı̄, породжує лоно матеріальної природи, і що Я — батько, який дає сім’я.
TEXT 5:
Матеріальну природу складають три ґун̣и: благочестя, пристрасть та невігластво. І коли вічна жива істота входить у зв’язок з природою, о міцнорукий Арджуно, ці ґун̣и обумовлюють її.
TEXT 6:
О безгрішний, ґун̣а благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґун̣и, обумовлює відчуття щастя та знання.
TEXT 7:
Модус пристрасті народжується з необмежених бажань та прагнень, о сину Кунтı̄, і внаслідок цього втілена жива істота прив’язується до матеріальної кармічної діяльності.
TEXT 8:
О сину Бгарати, знай, що ґун̣а пітьми, що породжена з невігластва, — причина омани всіх втілених живих істот. Наслідок цієї ґун̣и — безумство, лінощі й сон, що зв’язують обумовлену душу.
TEXT 9:
О сину Бгарати, в ґун̣і благочестя людину обумовлює щастя, пристрасть штовхає її до кармічної діяльності, а невігластво, покриваючи знання людини, прирікає її на безумство.
TEXT 10:
Інколи ґун̣а благочестя переважає, перемагаючи ґун̣и пристрасті й невігластва, о син Бгарати. Інколи ґун̣а пристрасті перемагає благочестя і невігластво. А інколи невігластво перемагає благочестя і пристрасть. Так і триває ця постійна боротьба за перевагу.
TEXT 11:
Дію ґун̣и благочестя можна відчути, коли всі брами тіла освітлює знання.
TEXT 12:
О провідник Бга̄рат, коли зростає вплив ґун̣и пристрасті, розвиваються ознаки сильної прихильності, кармічної діяльності, надмірних зусиль і непідвладних контролю бажань і жаги.
TEXT 13:
Коли посилюється ґун̣а невігластва, о сину Куру, тоді проявляється морок, бездіяльність, безумство та ілюзія.
TEXT 14:
Якщо людина помирає в ґун̣і благочестя, вона досягає вищих планет, чистих планет великих мудреців.
TEXT 15:
Якщо людина помирає в ґун̣і пристрасті, вона народжується серед тих, хто зайнятий кармічною діяльністю, а скінчивши життя в ґун̣і невігластва, вона народжується в царстві тварин.
TEXT 16:
Наслідки благочестивої діяльності чисті, про неї кажуть, що її здійснюють в ґун̣і благочестя. Діяльність в ґун̣і пристрасті веде до злигоднів, а діяльність в ґун̣і невігластва — до глупоти.
TEXT 17:
З ґун̣и благочестя розвивається істинне знання, з ґун̣и пристрасті розвивається жадібність, а з ґун̣и невігластва розвиваються дурість, безумство й ілюзія.
TEXT 18:
Ті, хто перебуває в ґун̣і благочестя, поступово піднімаються на вищі планети; живі істоти, які перебувають у ґун̣і пристрасті, живуть на земних планетах; ті ж, на кого впливає бридка ґун̣а невігластва, опускаються в пекельні світи.
TEXT 19:
Коли людина з усією певністю бачить, що немає іншого виконавця будь-якої діяльності, крім ґун̣ природи, й знає Верховного Господа, трансцендентного щодо всіх цих ґун̣, вона досягає Моєї духовної природи.
TEXT 20:
Коли втілена істота здатна вийти за межі трьох ґун̣, пов’язаних з матеріальним тілом, вона може звільнитись від народження, смерті, старості й завдаваних ними страждань, а також відчути смак нектару безсмертя ще в цьому житті.
TEXT 21:
Арджуна спитав: Мій дорогий Господь, якими є ознаки людини, що піднеслась над цими трьома ґун̣ами? Як вона поводиться? І як перемагає ґун̣и природи?
TEXTS 22-25:
Верховний Господь сказав: О сину Па̄н̣д̣у, в кому просвітлення, прив’язаність та ілюзія не викликають зненависті, коли вони є, і хто не прагне їх, коли вони зникають, хто стійко і спокійно переносить усі перипетії будь-яких взаємодій матеріальних якостей, залишаючись безучасним і трансцендентним, знаючи, що діють лише ґун̣и; хто, заглибившись у самого себе, однаково ставиться до щастя й нещастя; для кого грудка землі, камінь або золото суть одне, хто однаково приймає бажане й небажане, хто стійкий, хто завжди — вихваляють його чи ображають, шанують чи зневажають — залишається врівноваженим; хто однаково ставиться як до друга, так і до ворога і хто зрікся всієї матеріальної діяльності — про таку людину можна сказати, що вона піднеслась над ґун̣ами природи.
TEXT 26:
Той, хто цілком присвячує себе відданому служінню й непохитний за будь-яких обставин, одразу ж підіймається над ґун̣ами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана.
TEXT 27:
А Я є основою безособистісного Брахмана, безсмертного, нетлінного і вічного, який є істинним одвічним станом найвищого щастя.