Text 4
4
Devanagari
Деванагарі
तदा लोका लयं यान्ति त एते गृहमेधिनाम् ॥ ४ ॥
Text
Текст
śete ’nantāsano hariḥ
tadā lokā layaṁ yānti
ta ete gṛha-medhinām
ш́ете ’нанта̄сано харіх̣
тада̄ лока̄ лайам̇ йа̄нті
та ете ґр̣ха-медгіна̄м
Synonyms
Послівний переклад
yadā — when; ca — and; ahi-indra — of the king of snakes; śayyāyām — on the bed; śete — lies; ananta-āsanaḥ — He whose seat is Ananta Śeṣa; hariḥ — Lord Hari; tadā — then; lokāḥ — the planets; layam — unto dissolution; yānti — go; te ete — those very; gṛha-medhinām — of the materialistic householders.
йада̄ — коли; ча — і; ахі-індра — царя змій; ш́аййа̄йа̄м — на ложе; ш́ете — лягає; ананта-а̄санах̣ — той, кому за престол служить Ананта Шеша; харіх̣ — Господь Харі; тада̄ — тоді; лока̄х̣ — планети; лайам — в непроявлений стан; йа̄нті — ідуть; те ете — ті самі; ґр̣ха-медгіна̄м — матеріалістичних сімейних людей.
Translation
Переклад
All the planets of the materialistic persons, including all the heavenly planets, such as the moon, are vanquished when the Supreme Personality of Godhead, Hari, goes to His bed of serpents, which is known as Ananta Śeṣa.
Коли Верховний Бог-Особа, Харі, лягає на Своє зміїне ложе, відоме як Ананта Шеша, усі планети матеріалістів, разом із райськими планетами, як оце Місяць, ідуть в небуття.
Purport
Коментар
The materially attached are very eager to promote themselves to the heavenly planets such as the moon. There are many heavenly planets to which they aspire just to achieve more and more material happiness by getting a long duration of life and the paraphernalia for sense enjoyment. But the attached persons do not know that even if one goes to the highest planet, Brahmaloka, destruction exists there also. In Bhagavad-gītā the Lord says that one can even go to the Brahmaloka, but still he will find the pangs of birth, death, disease and old age. Only by approaching the Lord’s abode, the Vaikuṇṭhaloka, does one not take birth again in this material world. The gṛhamedhīs, or materialistic persons, however, do not like to use this advantage. They would prefer to transmigrate perpetually from one body to another, or from one planet to another. They do not want the eternal, blissful life in knowledge in the kingdom of God.
ПОЯСНЕННЯ: Прив’язані до матеріальних речей люди прпагнуть піднятися на райські планети, як оце Місяць. Існує багато райських планет, яких матеріалісти прагнуть досягнути, щоб насолоджуватися набагато більшим матеріальним щастям, отримавши довшу тривалість життя і більше об’єктів чуттєвого задоволення. Але сповнені таких прив’язаностей люди не усвідомлюють, що, навіть той, хто досягає найвищої планети, Брахмалоки, не врятується від смерті. В «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що, навіть пішовши на Брахмалоку, неможливо уникнути страждань, пов’язаних із народженням, смертю, хворобами і старістю. Тільки той, хто досягнув обителі Господа, Вайкунтги, більше не народжується в матеріальному світі. Однак ґріхамедгі, чи матеріалісти, не хочуть користася з цієї нагоди. Вони воліють знову й знову переселятися з тіла в тіло, з планети на планету. Вони не бажають вічного життя, сповненого блаженства і знання, у царстві Бога.
There are two kinds of dissolutions. One dissolution takes place at the end of the life of Brahmā. At that time all the planetary systems, including the heavenly systems, are dissolved in water and enter into the body of Garbhodakaśāyī Viṣṇu, who lies on the Garbhodaka Ocean on the bed of serpents, called Śeṣa. In the other dissolution, which occurs at the end of Brahmā’s day, all the lower planetary systems are destroyed. When Lord Brahmā rises after his night, these lower planetary systems are again created. The statement in Bhagavad-gītā that persons who worship the demigods have lost their intelligence is confirmed in this verse. These less intelligent persons do not know that even if they are promoted to the heavenly planets, at the time of dissolution they themselves, the demigods and all their planets will be annihilated. They have no information that eternal, blissful life can be attained.
Є два різновиди всесвітньої заглади. Одна відбувається в кінці життя Брахми. Тоді всі планетні системи, включно з райськими планетами, розчиняються у воді і входять у тіло Ґарбгодакашаї Вішну, що лежить в океані Ґарбгодака на Шеші, зміїному ложі. Під час іншої заглади, яка відбувається в кінці Брахминого дня, знищенню підлягають тільки всі нижчі планети. Коли ніч закінчується і Брахма прокидається, він творить нижчі планети заново. Цей вірш підтверджує слова «Бгаґавад-ґіти» про те, що шанувальники півбогів втратили розум. Ці малорозумні люди не знають, що, навіть якщо їм вдасться досягнути райських планет, під час світової заглади і вони, і півбоги, і їхні планети будуть знищені. Їм невідомо, що можна досягнути життя вічного і сповненого блаженства.