Text 13
ВІРШ 13
Devanagari
Деванагарі
वीर्यं हिरण्मयं देवो मायया व्यसृजत् त्रिधा ॥ १३ ॥
Text
Текст
yoga-talpāt samutthitaḥ
vīryaṁ hiraṇmayaṁ devo
māyayā vyasṛjat tridhā
йоґа-талпа̄т самуттгітах̣
вірйам̇ хіран̣майам̇ дево
ма̄йайа̄ вйаср̣джат трідга̄
Synonyms
Послівний переклад
ekaḥ — He, one alone; nānātvam — varieties; anvicchan — so desiring; yoga-talpāt — from the bedstead of mystic slumber; samutthitaḥ — thus generated; vīryam — the semen; hiraṇmayam — golden hue; devaḥ — the demigod; māyayā — by the external energy; vyasṛjat — perfectly created; tridhā — in three features.
еках̣ — Він, сам-один; на̄на̄твам — розмаїття; анвіччган — бажаючи цього ; йоґа - талпа̄т — з ложа містичного сну ; самуттгітах̣ — породив; вірйам — сім’я; хіран̣майам — золотаве; девах̣ — півбога; ма̄йайа̄ — зовнішньою енерґією; вйаср̣джат — досконало створив; трідга̄ — у трьох аспектах.
Translation
Переклад
The Lord, while lying on His bed of mystic slumber, generated the seminal symbol, golden in hue, through external energy out of His desire to manifest varieties of living entities from Himself alone.
Забажавши проявити з Себе Самого розмаїття живих істот, Господь, лежачи в містичному сні, зовнішньою енерґією породив золотавий символ сімені.
Purport
Коментар
In the Bhagavad-gītā (9.7-8) the creation and annihilation of the material world are stated as follows:
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (9.7–8) так описано творення та знищення матеріального світу:
prakṛtiṁ yānti māmikām
kalpa-kṣaye punas tāni
kalpādau visṛjāmy aham
пракр̣тім̇ йа̄нті ма̄міка̄м
калпа-кшайе пунас та̄ні
калпа̄дау вір̣джа̄мй ахам
visṛjāmi punaḥ punaḥ
bhūta-grāmam imaṁ kṛtsnam
avaśaṁ prakṛter vaśāt
віср̣джа̄мі пунах̣ пунах̣
бгӯта-ґра̄мам імам̇ кр̣тснам
аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т
“At the end of each millennium the creative forces, namely the material nature and the living entities who struggle in the material nature, all merge together into the transcendental body of the Lord, and again when the Lord desires to manifest them, all of them are again displayed by the Lord. Therefore the material nature is working under the control of the Lord. All of them, under the agency of material nature and under the control of the Lord, are thus repeatedly created and annihilated by the will of the Lord.”
«Наприкінці кожної епохи твірні сили — матеріальна природа й живі істоти, що борються за існування в ній, — розчиняються в трансцендентному тілі Господа, а коли Господь бажає проявити їх, вони всі знову виходять з Нього.
Отже, матеріальна природа діє під наглядом Господа. З волі Господа матеріальна природа знову й знову під Його наглядом створює і знищує всі живі істоти».
As such, before the creation or manifestation of the material cosmic world, the Lord exists as total energy (mahā-samaṣṭi), and thus desiring Himself to be diffused to many, He expands Himself further into multitotal energy (samaṣṭi). From the multitotal energy He further expands Himself into individuals in three dimensions, namely adhyātmic, adhidaivic and adhibhautic, as explained before (vyaṣṭi). As such, the whole creation and the creative energies are nondifferent and different simultaneously. Because everything is an emanation from Him (the Mahā-Viṣṇu or Mahā-samaṣṭi), nothing of the cosmic energies is different from Him; but all such expanded energies have specific functions and display as designed by the Lord, and therefore they are simultaneously different from the Lord. The living entities are also similar energy (marginal potency) of the Lord, and thus they are simultaneously one with and different from Him.
З цього постає, що до створення, чи проявлення, матеріального космосу Господь існує у формі недиференційованої енерґії (маха-самашті), а забажавши поширитись у багатьох, Він проявляє з Себе диференційовану енерґію (самашті). Після того Він поширює Себе далі і проявляє з цієї диференційованої енерґії три виміри особистостей матеріального світу (в’яшті): адг’ятміка, адгідайвіка і адгібгаутіка. За це вже йшлося. Отже, все творіння і твірні енерґії невідмінні між собою і водночас відмінні. Через те що все суще постає з Господа (Маха-Вішну чи Маха-самашті), жодна з космічних енерґій не відмінна від Нього. Проте всі поширені енерґії за Господнім задумом мають свої різні прояви і призначення, і тому водночас вони відмінні від Господа. Живі істоти — це також енерґія Господа (межова енерґія), і тому вони водночас єдині з Ним і відмінні від Нього.
At the stage of nonmanifestation, the living energies remain potent in the Lord, and when they are let loose in the cosmic manifestation they are exhibited differently in terms of different desires under the modes of nature. Such differential manifestations of the living energies are conditional states of the living entities. The liberated living entities, however, in the sanātana (eternal) manifestation, are unconditionally surrendered souls, and therefore they are not subject to the conditions of creation and annihilation. So this creation takes place by the glance of the Lord from His bedstead of mystic slumber. And thus all the universes and the lord of the universe, Brahmā, are again and again manifested and annihilated.
У непроявленому стані живі істоти перебувають у Господі як енерґія, а коли під час космічного проявлення Господь їх вивільняє, вони прибирають різноманітних форм у різних ґунах природи відповідно до своїх бажань. Таке розмаїття проявів живої енерґії становить зумовлений стан живих істот. Натомість звільнені живі істоти у вічному (санатана) світі — це душі, беззастережно віддані Господу, і тому їх не зумовлює ні творення, ні знищення. Отже, матеріальне творіння постає тоді, коли Господь з ложа містичного сну кидає оком на матеріальну енерґію. Так знову й знову проявляються і руйнуються усі всесвіти разом з Брахмами, їхніми володарями.