Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.1.9
Текст
джаґад-ґурур йа̄ні джаґа̄да кр̣шн̣ах̣
на та̄ні пум̇са̄м амр̣та̄йана̄ні
ра̄джору мене кшата-пун̣йа-леш́ах̣
Послівний переклад
йада̄ — коли; ча — також; па̄ртга-прахітах̣ — за порадою Арджуни; сабга̄йа̄м — в зібранні; джаґат-ґурух̣ — вчителя світу; йа̄ні — ті; джаґа̄да — пішов; кр̣шн̣ах̣ — Господь Крішна; на — ніколи; та̄ні — ті слова; пум̇са̄м — розумних людей; амр̣та-айана̄ні — мов нектар; ра̄джа̄ — цар (Дгрітараштра чи Дурйодгана); уру — дуже важливі; мене — взяв до уваги; кшата — втрачаючи; пун̣йа-леш́ах̣ — залишки праведності.
Переклад
З волі Арджуни в царське зібрання [Кауравів] прийшов Господь Крішна, духовний вчитель усього світу, але Його слова, для деяких [як — от для Бгішми] втішні, мов чистий нектар, не припали до смаку іншим, що до останку втратили нагромаджений запас праведності. Цар [Дгрітараштра чи Дурйодгана] не звернув на слова Господа Крішни ніякої уваги.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна, духовний вчитель усього всесвіту, взяв на Себе обов’язки посла і за вказівкою Арджуни пішов до царського зібрання Дгрітараштри з миротворчою місією. Крішна — це Господь кожної істоти, проте задля Арджуни, якому Він був трансцендентним другом, Він радо взяв на Себе роль посланця, наче звичайна людина. В цьому полягає чарівність стосунків Господа з Його чистими відданими. Прийшовши до царського зібрання, Він став говорити про мир, і Його мова дарувала велику насолоду Бгішмі та іншим великим воєначальникам, які розуміли, що до них звертається Сам Господь. Однак ні Дурйодгана, ні його батько, Дгрітараштра, вичерпавши весь запас своїх колишніх праведних вчинків, не взяли слова Господа до уваги. Це притаманно людям, які не мають за собою ніякого запасу праведних вчинків. Завдяки силі минулих праведних дій людина може стати царем країни, але з того, що плоди доброчестя Дурйодгани та його прибічників були підходили до кінця, було очевидно, що вони втратять царство і воно перейде до Пандавів.
Для відданих Господні слова завжди мають смак нектару, але невідданим вони зовсім не до смаку. Для здорової людини цукор солодкий, але для хворого на жовтяницю він дуже гіркий.