РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ
ГЛАВА ТРИДЕСЕТ И ЧЕТВЪРТА
Нектар відданости
Нектарът на предаността
Конкретний різновид екстатичних любовних почуттів, що розвивається в серці відданого, називають вібгавою, а зовнішні вияви цього почуття, як оце порухи брів, страх, подив та усмішки, що за них йшлося вище, називають анубгавою. Що стосується різноманітних причин, що викликають вияви анубгави й вібгави, їх називають стійким екстазом, або санчарі-бгавою.
Конкретният вид екстатични любовни преживявания, които се развиват в сърцето на предания, се наричат вибха̄ва, а външните проявления на тези преживявания (игра на веждите, страх, удивление и усмивка), за които се говори вече, се наричат анубха̄ва. Различните причини, които водят до появяването на анубха̄ва и вибха̄ва, се наричат устойчив екстаз, сан̃ча̄ри-бха̄ва.
У тих, хто слухає вірші, що оспівують розваги Крішни, чи дивиться драматичні вистави про них, помітні різного роду ознаки виявів трансцендентного любовного служіння Господу — вони насолоджуються різними типами вібгави, анубгави та санчарі-бгави.
В сърцата на хората, които слушат стихове, възпяващи забавленията на Бога, или гледат театрални представления за тях, се пробуждат различни видове трансцендентално любовно служене на Бога. Тези зрители и слушатели се наслаждават на различни видове вибха̄ва, анубха̄ва и сан̃ча̄ри-бха̄ва.
Доки людина не позбулася матеріальних уявлень, їй не слід обговорювати описи бгави та анубгави, що їх містять різні трансцендентні твори. Будь-які ознаки вібгави й анубгави є виявами трансцендентної потенції насолоди Господа. Треба просто постаратися зрозуміти, що духовному буттю притаманне безмежне розмаїття форм любовних взаємостосунків. Такий обмін любовними почуттями ні в якому разі не можна вважати за щось матеріальне. «Махабгарата» («Уд’яма-парва») застерігає нас робити власні висновки щодо того, збагнути що понад наші сили. Великі звільнені душі, як оце Рупа Ґосвамі й інші, зробили спробу дати нам якесь уявлення про трансцендентну діяльність духовного світу, але в цілому ця сфера поки що лишається для нас недоступною. Зрозуміти природу обміну почуттями у трансцендентному любовному служінні Крішні можливо лише для того, хто насправді має зв’язок з енерґією насолоди Верховного Господа.
Човек, който все още се намира на материално равнище, не трябва да обсъжда описанията на бха̄ва и анубха̄ва, съдържащи се в трансценденталната литература. Те са проявление на трансценденталната енергия на удоволствието на Бога. Човек трябва просто да се опита да разбере, че духовното битие се характеризира с безкрайно разнообразие от любовни взаимоотношения. Тези любовни взаимоотношения в никакъв случай не трябва да се смятат за материални. Маха̄бха̄рата (Удяма-парва) ни предупреждава да не разсъждаваме за това, което е недостъпно за разбирането ни. Всъщност в сегашното си състояние ние не можем да проумеем отношенията в духовния свят. Великите освободени души, такива като Рӯпа Госва̄мӣ, са се опитали да ни дадат известна представа за трансценденталните дейности в духовния свят, но като цяло за нас тази сфера засега е непостижима. Човек може да разбере взаимоотношенията с Кр̣ш̣н̣а в трансценденталното любовно служене, но само когато наистина е в контакт с енергията на наслаждението на Върховния Бог.
Пояснюючи, що це за зв’язок, Шрі Рупа Ґосвамі наводить приклад хмар у небі. Хмари утворюються з океану, далі проливаються дощем на землю і знову повертаються в океан. Енерґію насолоди Крішни порівнюють до океану. Чистий відданий — це хмара, що всотала в себе насолоду, і коли трансцендентні почуття в любовному служінні переповнюють його, він проливає свою милість, як хмара дощ, і тоді енерґія блаженства повертається знову до океану Крішни.
Във връзка с това Шрӣ Рӯпа Госва̄мӣ дава пример с облаците в небето. Те се образуват от океана и когато се превърнат във вода и паднат на земята, отново се устремяват към океана. Енергията на наслаждението на Кр̣ш̣н̣а се сравнява с океан. Чистите предани са облаците, които са източник на наслаждение. И когато се преизпълнят с трансцендентално любовно служене, те могат да изливат милостта си като проливен дъжд; така енергията на удоволствието се връща пак в океана, в Кр̣ш̣н̣а.
Безпосередні та непрямі вияви прихильности до Крішни
Пряка и косвена привързаност към Кр̣ш̣н̣а
Трансцендентну насолоду, що її дає віддане служіння, поділяють на дві групи: насолоду від прямого відданого служіння та насолоду від непрямого відданого служіння. Пряме віддане служіння поділяється на п’ять трансцендентних настроїв, або смаків, а непряме — на сім трансцендентних смаків. Пряме віддане служіння виявляється у нейтральних стосунках, слугуванні, братерській дружбі, батьківських почуттях й стосунках закоханих. Непряме віддане служіння виражається через сміх, співчуття, гнів, лицарські почуття, страх, подив та відразу. Отож загалом вирізняють дванадцять різновидів відданого служіння, причому кожному з них властиве певне забарвлення. Ці барви такі: біла, строката, жовтогаряча, червона, світлозелена, сіра, жовта, майже біла, димчаста, рожева, чорна й кольору хмари. Над цими дванадцятьма різновидами трансцендентних взаємин панують різні втілення Бога — Капіла, Мадгава, Упендра, Нрісімха, Нанда-нандана, Баларама, Курма, Калкі, Раґгава, Бгарґава, Вараха та Матс’я.
Трансценденталното удоволствие, което идва от преданото служене, може да се раздели на две групи: удоволствие от пряко предано служене и удоволствие от косвено предано служене. В прякото предано служене има пет трансцендентални отношения, или вкусове, а в косвеното предано служене – седем. Видовете пряко предано служене са следните: неутрални отношения, служене като слуга, приятелство, родителска любов и съпружеска любов. Косвеното предано служене се разделя на смях, състрадание, гняв, рицарство, страх, удивление и отвращение. Следователно преданото служене може да бъде дванадесет вида, всеки от които има свой цвят. Цветовете са бял, пъстър, оранжев, червен, светлозелен, сив, жълт, кремав, тъмносив, розов, черен и облачен. За дванадесетте вида трансцендентални отношения отговарят различни инкарнации на Бога: Капила, Ма̄дхава, Упендра, Нр̣сим̇ха, Нанда-нандана, Балара̄ма, Кӯрма, Калки, Ра̄гхава, Бха̄ргава, Вара̄ха и Матся.
Підтримання, проявлення, поширення, розмірковування та нарікання складають п’ять виявлених ознак у любовних екстатичних взаєминах. Який саме із настроїв відданого служіння переважає, визначають за виявами цих п’яти ознак. У нейтральних стосунках відданого служіння бачимо підтримання, у лицарських стосунках — поширення, відданому служінню у співчутті властиве розмірковування, відданому служінню у гніві притаманне нарікання тощо.
Външни признаци на взаимоотношенията в екстатичната любов са поддържането, проявлението, разширяването, размишлението и скръбта. Така характерът на преданото служене може да се определи според това, кой от тези пет признака е проявен. За неутралното предано служене е характерно поддържането, за рицарското предано служене – разширяването. Състрадателното предано служене се отличава с размисъл, в преданото служене в гняв има скръб и т.н.
Недосвідченому початківцеві становище відданого може видатися жалюгідним і вартим співчуття, однак досвідчені віддані розуміють, що відданий переживає в тому становищі екстаз. Скажімо, «Рамаяна» описує події, що, як видається, викликають почуття жалю і крають серце, але насправді це не так. «Рамаяна» оповідає, як батько Господа Рами вислав Його жити до лісу безпосередньо перед тим, як Раму мали коронувати на царство. Махараджа Дашаратга, вирядивши сина, Господа Раму, на заслання, сам невдовзі помер. Коли Господь Рама жив у лісі, Равана викрав Його дружину Сітадеві, і це стало причиною великої війни. Зрештою, коли Сітадеві визволили з полону Равани, уся родина Равани, його царство і самий Равана загинули. Сітадеві повернулася додому, і Їй випало пройти крізь випробування вогнем, але за кілька днів Її знову вислано до лісу. Усі описані в «Рамаяні» події можуть видатися сумними, і читач «Рамаяни» мав би почуватися пригніченим, однак насправді це не так, бо чого б це тоді Хануман, великий відданий Господа Рамачандри, щодня читав про діяння Господа Рамачандри, про що сказано в самій «Рамаяні»? Вся річ у тому, що будь-що, пов’язане з кожною з дванадцяти вищезгаданих трансцендентних взаємин відданого служіння, виповнене трансцендентного блаженства.
Понякога на начинаещия положението, в което се озовава преданият, може да се стори жалко или достойно за състрадание. Но опитните предани знаят, че човекът, който е изпаднал в такова привидно жалко състояние, изпитва екстаз. Например понякога хората смятат Ра̄ма̄ян̣а за много тъжна история. Но всъщност това не е така. В Ра̄ма̄ян̣а се разказва как Бог Ра̄ма бил изпратен от баща си в гората точно в навечерието на коронясването си. След заминаването на Бог Ра̄ма баща му Маха̄ра̄джа Дашаратха умрял. В гората Ра̄ван̣а отвлякъл съпругата на Ра̄ма, Сӣта̄девӣ. След това избухнала страшна война. Когато най-накрая Сӣта̄девӣ била освободена от лапите на Ра̄ван̣а, целият род на Ра̄ван̣а, царството му и той самият били унищожени. Когато Сӣта̄девӣ се завърнала у дома си, я подложили на изпитание с огън и след няколко дена отново я прогонили в гората. Всичко това може да изглежда покъртително за читателя, но всъщност не е такова. Иначе как Ханума̄н, великият предан на Бог Ра̄мачандра, би чел всеки ден за дейностите на Бог Ра̄мачандра, описани в Ра̄ма̄ян̣а? Истината е, че всичко в гореспоменатите дванадесет трансцендентални настроения на преданото служене носи трансцендентално удоволствие.
Шріла Рупа Ґосвамі тому з жалем згадує тих, кого палить вогонь несправжнього зречення й сухих умоглядних роздумів і хто нехтує віддане служіння. Людям, кого вабить до ритуальних ведичних обрядів і до осягнення безособистісного Брахмана, відчути смак трансцендентного блаженства у відданому служінні неприступно. Тому Шріла Рупа Ґосвамі радить тим відданим, які вже звідали смаку нектару відданости, пильнувати, дбайливо оберігаючи віддане служіння від зазіхань сухих філософів-теоретиків, виконавців формальних обрядів, що прагнуть піднестися на вищі планети, та імперсоналістів, що шукають спасіння в безособистісному. Віддані повинні пильно оберігати безцінний самоцвіт духовної любови від злодіїв та розбійників. Це означає, що чистий відданий не має права обговорювати віддане служіння та його різні специфічні подробиці з тими, хто тяжіє до сухих розумувань та штучного зречення.
Затова Шрӣла Рӯпа Госва̄мӣ съжалява хората, които горят в огъня на насиленото отречение или на сухите умозрителни разсъждения и тези, които пренебрегват преданото служене. За хората, които са привързани към ведическите обреди или към безличностния Брахман, трансценденталното удоволствие на преданото служене остава недостъпно. Затова Шрӣ Рӯпа Госва̄мӣ съветва преданите, които вече са усетили вкуса на нектара на предаността, грижливо да пазят преданото служене от такива безплодни мислители, от привърженици на формалните ритуали и от тези, които се стремят към безличностно освобождение. Преданите трябва да пазят скъпоценния камък на духовната любов от ръцете на крадци и злосторници. С други думи, чистият предан не трябва да описва преданото служене и да разяснява тънкостите му пред философи спекулатори и пред тези, които се занимават с насилени отречения.
Невіддані позбавлені можливости отримати блага, які дає віддане служіння. Осягнути те, що пов’язане з відданим служінням, їм дуже важко. Скуштувавши справжнього нектару відданости доступно лише тим, хто присвятив своє життя на любовне служіння лотосовим стопам Верховного Бога-Особи.
Неотдадените никога няма да могат да постигнат благото на преданото служене. Преданото служене е практически недостъпно за тях. Само хората, които са отдали живота си в лотосовите нозе на Върховната Божествена Личност, могат да усетят вкуса на истинския нектар на предаността.
Якщо відданий перевершує рівень екстатичної любови і відтак стає на найвищий щабель — підноситься на рівень чистого добра, це означає, що його серце вже повністю чисте від матеріальної скверни. На цьому чистому ступені життя відданий стає здатний куштувати нектар відданости, і здатність відчувати його солодощ позначають терміном раса, «трансцендентний настрій».
Когато човек се издигне над екстатичната любов и достигне най-висшето равнище – равнището на чистото добро, – той е пречистил сърцето си от всички материални замърсявания. В такова чисто състояние на живот той може да усети вкуса на нектара и тази способност се нарича раса, трансцендентално настроение.
Так закінчує Бгактіведанта оглядовий виклад другої частини книги «Бгакті-расамріта-сіндгу», в якій подані загальні відомості щодо відданого служіння.
Така завършва изложението на Бхактиведанта върху втората част от Бхакти-раса̄мр̣та синдху, в която се описва общото предано служене.