РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
Глава 8
Крішна показує Свою всесвітню форму
Как била видяна вселенската форма
Після того випадку Васудева попрохав свого родинного священика Ґарґамуні відвідати дім Нанди Махараджі й скласти гороскопа Крішни. Ґарґамуні, великий святий мудрець, що пройшов крізь багато аскез і покут, був обраний за священика династії Яду. Побачивши Ґарґамуні у себе вдома, Нанда Махараджа дуже зрадів. Він стрів мудреця з молитовно складеними руками і шанобливо вклонився йому. Нанда Махараджа вітав Ґарґамуні, наче вшановував самого Бога, Верховного Бога-Особу. Він запропонував йому вигідне місце, і коли Ґарґамуні всівся, Нанда Махараджа тепло привітав його.
— Шановний брахмано, — шанобливо звернувся до Ґарґамуні Нанда Махараджа, — ви приходите до оселі домогосподарів лише щоб просвітлити їх. Завжди занурені в господарські справи, ми забуваємо свій справжній обов’язок — самоусвідомлення, а ви приходите, щоб просвітлити нас щодо духовного життя. Інакше для чого вам відвідувати домогосподарів?
Насправді святим та брахманам немає потреби відвідувати домогосподарів, які одне що складають і рахують дрібні й великі гроші. Святі й брахмани приходять до домогосподарів єдино щоб просвітлити їх. На запитання: «Чому домогосподарі не йдуть по просвітлення до святих або брахман?» відповідь така: в домогосподарів серце не щире. Здебільшого вони вважають, що родинні справи — то їхній найвищий обов’язок, а самоусвідомлення, освіту, духовне знання мають за речі другорядні. Тож коли святі й брахмани йдуть у доми домогосподарів, ними рухає тільки співчуття.
След тази случка Васудева помолил Гаргамуни, свещенослужителя на семейството, да посети къщата на Нанда Маха̄ра̄джа, за да направи астрологически изчисления за бъдещия живот на Кр̣ш̣н̣а. Гаргамуни бил велик свят мъдрец, който бил понесъл много отречения и въздържания и бил избран за свещенослужител на династията Яду. Когато Гаргамуни пристигнал в дома на Нанда Маха̄ра̄джа, Нанда много се зарадвал, че го вижда, веднага се изправил и с допрени длани отдал смирените си почитания. Той посрещнал Гаргамуни с чувството, с което човек обожава Бога, Върховната Божествена Личност. Предложил му удобно място за сядане и когато той се разположил, Нанда Маха̄ра̄джа го поздравил сърдечно. Той се обърнал към него много почтително: „Скъпи бра̄хман̣а, ти влизаш в домовете на семейните единствено, за да просвещаваш. Винаги заети със семейните си задължения, ние забравяме истинския си дълг, себепознанието. Ти идваш при нас, за да ни просветлиш поне малко по отношение на духовния ни живот. Няма никаква друга причина за посещенията ти при семейните.“ Всъщност една свята личност или един бра̄хман̣а нямат работа при семейните, които винаги са заети с печелене на пари. Единствената причина, поради която святите личности и бра̄хман̣ите посещават домовете на семейните, е за да ги просвещават. Ако някой попита защо семейните сами не отиват при святите личности или при бра̄хман̣ите, за да получат просвещение, трябва да му отговорим, че те са много ограничени. Обикновено семейните мислят, че първостепенното им задължение е да уреждат семейните си работи, а себепознанието, получаването на просветление в духовната наука, стои на второ място. Само от състрадание святите личности отиват в домовете на семейните.
Нанда Махараджа звернувся до Ґарґамуні як до найбільшого авторитета з астрології. Всі астрологічні провіщення, як-от щодо сонячних і місячних затемнень, засновані на дивовижних обчисленнях. І ще астрологія дає можливість зазирнути в майбутнє. Ґарґамуні був авторитет з цієї науки, що дає змогу дізнатись про свою минулу діяльність, а це потрібно знати, бо щастя і страждання за теперішнього життя є наслідком наших колишніх дій.
Нанда Маха̄ра̄джа нарекъл Гаргамуни един от великите авторитети в астрологическата наука. Предвижданията на астрологията, например предвиждането на лунните и слънчевите затъмнения, се извършват с необикновени изчисления и с помощта на това знание човек може да узнае бъдещето много точно. Гаргамуни бил много вещ в това знание. С помощта на тази наука човек може да разбере какви са били миналите му дейности и с последствията от тях да се наслаждава или да страда в този си живот.
Крім того Нанда Махараджа назвав Ґарґамуні «найкращий серед брахман». Брахмана — це людина, яка має знання про Всевишнього. Того, хто не має знання про Верховний Абсолют, не можна вважати за брахману. Тут вжито слово брахма-віда̄м, воно вказує на того, хто добре знає Всевишнього. Досвідчений брахмана на силі відкрити шлях духовного вдосконалення для членів нижчих соціальних станів — кшатрій і вайшій. Щодо шудр, то вони не беруть участи в жодній церемонії очищення. Брахмана — то духовний вчитель або священнослужитель кшатрій і вайшій. Нанді Махараджі припало бути вайш’єю. Він вважав Ґарґамуні за найкращого з-поміж брахман і тому попросив його виконати церемонію очищення для двох своїх названих синів, Крішни й Баларами. Він визнав, що не лише тим двом хлопчикам, але й кожній людині, яка приходить у цей світ, потрібно прийняти духовним вчителем гідного брахману.
Също така Нанда Маха̄ра̄джа нарекъл Гаргамуни най-добър сред бра̄хман̣ите. Бра̄хман̣а е този, който е овладял знанието за Върховния Абсолют. Ако човек не притежава това знание, не може да бъде признат за бра̄хман̣а. Точната дума, използвана в тази връзка, е брахма-вида̄м и това означава „този, който много добре познава Върховния“. Един бра̄хман̣а е в състояние да помага на по-низшите касти – на кш̣атриите и на вайшите. Шӯдрите нямат право на такива пречистващи обреди. Бра̄хман̣ите са смятани за духовни учители и свещенослужители на кш̣атриите и вайшите. Нанда Маха̄ра̄джа бил вайшя и приел Гаргамуни като издигнат бра̄хман̣а. Затова му поверил двамата си сина Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма да ги пречисти. Той се съгласил, че не само двете момчета, но и всички човешки същества непосредствено след раждането си трябва да приемат за духовен учител издигнат бра̄хман̣а.
— Васудева послав мене подбати про обряд очищення цих хлопчиків, і насамперед Крішни, — відповів на те прохання Ґарґамуні. — Я Їхній родинний священик, і до того ж виглядає на те, що Крішна — син Девакі.
Зробивши астрологічні обрахунки, Ґарґамуні дізнався , що Крішна — син Девакі, який тепер перебуває під опікою Нанди Махараджі. Нанда про те знати не знав. Ґарґамуні дав на здогад, що Крішна й Баларама обоє сини Васудеви. Балараму вважали за сина Васудеви, бо в домі Нанди жила Його мати, Рохіні, але що Крішна Васудевин син, Нанда Махараджа не знав. Ґарґамуні, хоча й непрямо, дав зрозуміти, що Крішна є син Девакі. І ще Ґарґамуні попередив Нанду Махараджу: якщо справити обряд очищення, гріховний Камса здогадається, що Крішна є син Девакі й Васудеви. Згідно з астрологічними обрахунками Девакі не могла народити дівчинки, хоча всі вважали, що восьмою дитиною Девакі була дівчинка. У такий спосіб Ґарґамуні дав зрозуміти Нанді Махараджі, що дівчинку народила Яшода, а Крішну народила Девакі і вже потім їх поміняли. До того ж дівчинка, Дурга, повідомила Камсу, що дитина, яка вб’є його, вже народилася десь в іншому місці. Ґарґамуні сказав:
— Я можу дати твоєму синові ім’я. Але демон Камса буде боятись, що Він виконає те, що передрекла йому дівчинка, народжена від Девакі. Він не знає жалю і тому прийде після обряду наречення імені вбити дитину. Я не хочу брати на себе відповідальности за ті можливі нещастя.
На тази молба Гаргамуни отвърнал така: „Васудева ме изпрати, за да подготвя церемониите за пречистването на тези момчета, най-вече на Кр̣ш̣н̣а. Аз съм свещенослужител на техния род и с изненада откривам, че Кр̣ш̣н̣а е син на Девакӣ.“ С помощта на астрологическите си изчисления Гаргамуни разбрал, че Кр̣ш̣н̣а е син на Девакӣ, но е поверен на грижите на Нанда Маха̄ра̄джа, което самият Нанда не знаел. По заобиколен начин той казал, че както Балара̄ма, така и Кр̣ш̣н̣а са синове на Васудева. Че Балара̄ма е син на Васудева, вече се знаело, защото там била майка му Рохин̣ӣ, но Нанда Маха̄ра̄джа не знаел това за Кр̣ш̣н̣а. По заобиколен начин Гаргамуни открил истината, че Кр̣ш̣н̣а е син на Девакӣ. Гаргамуни предупредил още Нанда Маха̄ра̄джа, че ако се извърши пречистваща церемония, Кам̇са, който е много грешен по природа, ще разбере, че Кр̣ш̣н̣а е син на Девакӣ и Васудева. Според астрологическите изчисления Девакӣ не можела да има дъщеря, макар че всички мислели, че осмото ѝ дете е момиче. По този начин Гаргамуни дал да се разбере, че момиченцето е било родено от Яшода̄, а Кр̣ш̣н̣а – от Девакӣ, след което те са били разменени. Момиченцето, или Дурга̄, също беше казало на Кам̇са, че детето, което ще го убие, вече е родено някъде другаде. Гаргамуни заключил: „Ако дам име на детето ти и То изпълни предсказанието на момиченцето за Кам̇са, може би грешният демон ще дойде и ще го убие след свършването на церемонията. Не искам да поемам отговорност за тези бъдещи нещастия.“
— Якщо це справді небезпечно, обійдемось і без бучного обряду наречення, — сказав Нанда Махараджа, вислухавши Ґарґамуні. — Ліпше обмежимося співом ведичних гімнів і обрядом очищення. Ми належимо до касти двічі народжених, і я б хотів скористатися з вашої присутности. Тож прошу, проведімо обряд наречення без зайвої пишности.
Нанда Махараджа хотів, щоб про цю церемонію ніхто не знав, і водночас не хотів втратити нагоди мати за священика на тій церемонії самого Ґарґамуні.
Като чул думите на Гаргамуни, Нанда Маха̄ра̄джа рекъл: „Щом има такава опасност, по-добре да не подготвяме голяма и богата церемония. По-добре е просто да прочетеш ведическите химни и така да извършиш пречистващата церемония. Ние принадлежим към кастата на два пъти родените и аз искам да се възползвам от присъствието ти. Много те моля, извърши церемонията за даване на име, но без външно великолепие.“ Нанда Маха̄ра̄джа искал да запази в тайна церемонията и същевременно да се възползва от присъствието на Гаргамуни и да я отпразнува.
Вдовольняючи палке прохання Нанди Махараджі, Ґарґамуні провів обряд наречення потай, у хліві Нанди Махараджі. Він сказав Нанді Махараджі, що Баларама, син Рохіні, буде дуже любий Своїм родичам і близьким, і тому Його зватимуть Рама. Він стане надзвичайно сильним, через це Його прозиватимуть Баларама.
— Твоя родина і родина Яду, — казав далі Ґарґамуні, — тісно пов’язані й тяжіють одна до одної, тому Його також зватимуть Санкаршаною.
Отже, Ґарґамуні дав синові Рохіні три імені: Баларама, Санкаршана й Баладева, але з обережности не відкрив того, що Баларама також з’явився у лоні Девакі, а згодом був перенесений до лона Рохіні. Крішна й Баларама — рідні брати, бо насправді Вони обоє сини Девакі.
След горещата молба на Нанда Маха̄ра̄джа Гаргамуни извършил церемонията в обора на Нанда, колкото се може по-тайно. Той му казал, че Балара̄ма, синът на Рохин̣ӣ, ще носи голяма радост на роднините и близките си и затова ще бъде наричан Ра̄ма. След време Той ще стане необикновено силен и затова ще го наричат Балара̄ма. После Гаргамуни казал: „Тъй като твоят род и родът на Яду са много тясно свързани и са приятелски родове, Балара̄ма ще бъде наричан и Сан̇каршан̣а.“ И така, Гаргамуни дал на сина на Рохин̣ӣ три имена: Балара̄ма, Сан̇каршан̣а и Баладева. Но той много предпазливо заобиколил факта, че Балара̄ма се е появил в утробата на Девакӣ, а впоследствие е бил прехвърлен в утробата на Рохин̣ӣ. Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма са истински братя, защото и двамата са синове на Девакӣ.
— Що до іншого хлопчика, в різні юґи [епохи] Він з’являвся в тілах різних кольорів, — далі повідомив Нанду Махараджу Ґарґамуні. — Спочатку Він мав тіло білого кольору, потім — червоного, тоді жовтого. Нині Він з’явився у тілі чорного кольору. Крім того, раніше Він був сином Васудеви, і тому ім’я Йому буде Ва̄судева та Крішна. Одні зватимуть Його Крішною, інші — Ва̄судевою. Але запам’ятай одне: цей син має багато імен відповідно до Його різноманітних діянь та розваг.
После Гаргамуни казал на Нанда Маха̄ра̄джа: „Що се отнася до другото момче, в различните юги (милениуми) То е имало различен цвят на кожата. Първо кожата му е била бяла, след това червена, после жълта, а сега е черна на цвят. Освен това по-рано То е било син на Васудева, затова трябва да се нарича Ва̄судева, или Кр̣ш̣н̣а. Някои ще го наричат Кр̣ш̣н̣а, други – Ва̄судева. Но ти трябва да знаеш едно: в съответствие с различните си забавления синът ти е имал много, много други имена и дейности.“
Ґарґамуні ще натякнув Нанді, що Нандиного сина прозиватимуть також Ґірідгарі за одну Його надзвичайну розвагу — Він підніме пагорб Ґовардгану. Мудрець Ґарґамуні, якому відоме минуле й майбутнє, сказав:
— Я знаю все за Його діяння та імена, але інші того не знають. Це дитя даватиме велику радість пастухам і коровам. Улюбленець всіх у Вріндавані, Він принесе тобі щастя. Завдяки Його присутності ти, незважаючи на ворогів, подолаєш всі матеріальні нещастя.
След това Гаргамуни намекнал на Нанда, че синът му ще се нарича и Гиридха̄рӣ заради необикновеното си забавление – повдигането на хълма Говардхана. Тъй като можел да вижда и бъдещето, и миналото, Гаргамуни казал: „Аз знам всичко за неговите дейности и имена, но другите не знаят. Това дете ще доставя голяма радост на всички пастири и крави. То ще бъде много известно във Вр̣нда̄вана и ще ви донесе най-голямо щастие. Благодарение на неговото присъствие вие ще преминете незасегнати през всички материални бедствия, напук на враждебните сили.“
Любий царю Враджі, — вів далі Ґарґамуні, — в Своїх минулих народженнях це дитя завжди, коли наставало лихоліття, рятувало побожних людей від рук негідників та злодіїв. Твоє дитя має надзвичайну силу: кожний, хто стане відданим твоєму синові, не знатиме поразки від ворога. Господь Вішну завжди захищає півбогів, а віддані твоєї дитини завжди під захистом Нараяни, Верховного Бога-Особи. Ця дитина проявить силу, красу, всі щедроти нарівні з Нараяною, Верховним Богом-Особою. Тому раджу: дбай за Нього так, щоб Він ріс не знаючи турбот.
Далі Ґарґамуні повідомив, що як Нанда Махараджа є великий відданий Нараяни, то Господь Нараяна дав йому сина, рівного Собі.
— Багато демонів турбуватимуть твого сина, тож дбай за Нього й обороняй Його, — водночас наголосив Ґарґамуні.
Так Ґарґамуні, у багато способів змальовуючи трансцендентні якості дитини, давав Нанді Махараджі зрозуміти, що Сам Нараяна став його сином. Повідомивши за ці всі речі, Ґарґамуні повернувся додому. Одержавши таке благословення, Нанда Махараджа був надзвичайно задоволений і відчував себе найщасливішою людиною в світі.
Гаргамуни казал още: „Скъпи царю на Враджа, в миналите си раждания това дете неведнъж е защитавало добродетелните хора от крадци и измамници, когато е имало срив в управлението. Детето ти е толкова силно, че тези, които станат негови преданоотдадени, никога няма да бъдат тормозени от врагове. Както Виш̣н̣у винаги покровителства полубоговете, така На̄ра̄ян̣а, Върховната Божествена Личност, винаги ще покровителства преданоотдадените на твоето дете. То ще придобие сила, красота, богатство – всичко, – равни на тези на На̄ра̄ян̣а, Върховната Божествена Личност. Затова ще те посъветвам да го гледаш много грижливо, за да може да израсне необезпокоявано от нищо.“ След това Гаргамуни казал на Нанда Маха̄ра̄джа, че Бог На̄ра̄ян̣а му е дал син, равен на самия На̄ра̄ян̣а, защото Нанда е негов велик преданоотдаден. Същевременно Гаргамуни отбелязал: „Много демони ще нападат сина ти, затова ти го пази много внимателно.“ Така Гаргамуни убедил Нанда Маха̄ра̄джа, че негов син е станал самият На̄ра̄ян̣а. Той описал трансценденталните качества на сина на Нанда по най-различни начини. И след като казал всичко това, Гаргамуни се върнал у дома си. Нанда Маха̄ра̄джа се чувствал най-щастливият човек и бил много доволен, че е получил такава благословия.
Незабаром Крішна й Баларама почали повзати на колінах, спираючись на руки. Дивлячись на Них, їхні матері тішилися. На талії і на ніжках у Них були дзвіночки, що чарівно видзвонювали, і кожен Їхній рух тішив серце. Іноді, налякані чимось, Вони наче звичайні діти притьмом кидались до Своїх матерів по захист. Часом Вони борсалися у землі Вріндавани і тоді з’являлись перед матінок усі в глині й шафрані. Матері намащували Їх шафраном і сандаловою пастою, але, повзаючи по глині, діти вимазувались ще й глиною. Коли Вони підповзали до Своїх матерів, ті одразу брали Їх на руки і, вкривши краєм сарі, давали Їм груди. Коли немовлята ссали груди, матері бачили зубки, що починали прорізуватися в їхніх синів. Щасливих матерів дуже тішило дивитись, як день-у-день ростуть їхні діти. Бувало, граючись, діти заповзали у хлів і, вхопившись за хвіст телят, зводилися на ніжки. Наполохані телята зривалися з місця, і діти тяглися за ними по глині й коров’ячому гною. Подивитись на ті веселі дитячі пустощі Яшода та Рохіні гукали всіх ґопі, своїх подружок та сусідок. Спостерігаючи дитячі розваги Крішни, ґопі поринали у трансцендентне блаженство. Від насолоди вони заливисто сміялися.
Не минало много време и Балара̄ма и Кр̣ш̣н̣а започнали да пълзят на мъничките си ръчички и коленца. Това доставяло огромна радост на майките им. Звънчетата, привързани към глезените и кръстчетата им, издавали приятен звън и двете деца се движели насам-натам много прелестно. Често те се плашели от другите и тичали да се скрият при майките си. Понякога се случвало да паднат в глинестата кал на Вр̣нда̄вана и тогава се връщали при майките си целите изпоцапани с шафран и пръст. Всъщност с шафран и сандалов балсам ги мажели майките им, но тъй като пълзели в разкаляната глина, двете деца се омазвали целите и с глина. Щом те допълзявали, Яшода̄ и Рохин̣ӣ ги взимали в скута си, покривали ги с края на саритата си и им давали да сучат. Докато бебетата сучели, майките им виждали мъничките им зъбки, поникнали съвсем наскоро. И радостта им, че децата растат, ставала все по-голяма. Понякога палавите момченца долазвали чак до обора на кравите, хващали се за опашката на някое теленце и се изправяли. Уплашени, теленцата тутакси се разбягвали и ги овъргалвали в глината и в кравешкия тор. Яшода̄ и Рохин̣ӣ викали всичките си приятелки и съседки, гопӣте, да се посмеят на тези лудории. Гопӣте потъвали в трансцендентално блаженство, когато гледали детските забавления на Кр̣ш̣н̣а. От удоволствие те започвали високо да се смеят.
Крішна й Баларама були такі невпосидющі, що Їхні матері Яшода та Рохіні, пораючись по господарстві, весь час мусили боронити Їх від усілякого можливого лиха — корів та биків, води та вогню, від різних птахів. У домі не знали жодної хвилі спокійної, бо водночас дбали про господарство і дивились за дітьми. Невдовзі Крішна й Баларама стали спинатись на ніжки й потроху ходити. Коли Крішна й Баларама почали ходити, Їхні друзі-однолітки приєднувалися до Них, і, дивлячись на цей чудовий гурт, ґопі, а надто матінки Яшода й Рохіні, чули надзвичайну втіху.
Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма били толкова немирни, че майките им непрекъснато трябвало да ги опазват от крави, бикове, маймуни, вода, огън, птици и от какво ли не още, докато вършели домакинската си работа. Те постоянно се притеснявали за децата и за домакинството и никога нямали нито миг спокойствие. Много скоро Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма започнали да се изправят и полекичка да движат крачката си. Когато Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма проходили, си намерили другарчета на своя възраст и заедно с тях доставяли на гопӣте, особено на майка Яшода̄ и на Рохин̣ӣ, най-висшето трансцендентално удоволствие.
Усі ґопі, подружки Яшоди й Рохіні, насолоджувалися дитячими витівками Крішни й Баларами у Вріндавані. Прагнучи ще більшого трансцендентного блаженства, вони якось гуртом пішли до матері Яшоди скаржитися на пустунів. Крішна сидів біля матінки Яшоди, а старші ґопі скаржилися на Нього так, щоб Крішна міг чути.
— Люба Яшодо, — казали вони, — чому ти не вгамуєш цього неслуха Крішну? Вони з Баларамою щоранку і щовечора перед тим, як нам доїти корови, приходять до нас, відв’язують телята, і ті випивають усе молоко до останку. Ми приходимо доїти корови, а молока немає — і ми повертаємося з порожніми глеками. Якщо ж ми наказуємо Крішні й Баларамі не робити цього, Вони на відповідь лише чарівно усміхаються. Що нам робити? До того ж для ваших Крішни й Баларами велика втіха красти в нас юґурт та масло, хоч би де ми ховали свої запаси. Спіймані на живому, Вони кажуть: «Чого ви звинувачуєте Нас у тому, що ми обкрадаємо вас? Невже ви гадаєте, що в Нашому домі бракує юґурту й масла?» Часом Вони роздають крадені юґурт та молоко мавпам. Коли ж мавпи наїдаються так, що більше не можуть нічого з’їсти, хлопчиська ще й сваряться: «Ці молоко, масло і юґурт геть погані, навіть мавпам не до смаку», тоді розбивають горщики й розкидають черепки навколо. Якщо ж ми ховаємо свої припаси в темному місці, то ваші Крішна й Баларама знаходять їх у суцільній темряві, присвічуючи собі оздобами й самоцвітами, що на Них. Якщо ж Вони часом не можуть відшукати сховку, то йдуть до наших малих дітей і так щипають їх, що ті плачуть, а Самі мерщій тікають. Якщо ми підвішуємо глеки з маслом і юґуртом на мотузках високо під стелю, Вони все одно дістають, намостивши на жорно всіляких дощок. А якщо вже геть ніяк дістати, пробивають в горщикові дірку. То ти ліпше познімай з дітей прикраси.
Всичките гопӣ, приятелки на Яшода̄ и Рохин̣ӣ, се радвали на детските лудории на Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма във Вр̣нда̄вана. Понеже искали да се насладят на още по-голямо блаженство, те се събрали и всички заедно отишли при майка Яшода̄, за да се оплачат от непослушните момчета. Кр̣ш̣н̣а седял при майка си и всички по-възрастни гопӣ започнали да се оплакват от него така, че Той да ги чува. Те казали: „Скъпа Яшода̄, защо не усмириш малко твоя палав Кр̣ш̣н̣а? Заедно с Балара̄ма Той идва по къщите ни всяка сутрин и вечер и преди доенето на кравите. Двамата отвързват теленцата и те изпиват всичкото мляко на кравите. И когато отиваме да издоим кравите, не намираме никакво мляко и трябва да се връщаме с празни ведра. Ако се скараме на Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма, те само се усмихват – и то с най-чаровните си усмивки. Нищо не можем да направим. После, твоите Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма с голямо удоволствие крадат запасите ни от кисело мляко и масло, където и да ги крием. Когато ги хванем, като крадат, те казват: „Защо ни набеждавате? Да не би да мислите, че вкъщи си нямаме достатъчно кисело мляко и масло?“ Понякога когато крадат масло, прясно и кисело мляко, те го раздават на маймуните. И когато маймуните се наядат до пръсване и не могат повече, твоите момчета започват да викат: „Това масло и това мляко не стават за нищо – даже и маймуните не го искат!“ А след това чупят делвите и хвърлят парчетата навсякъде. Ако скрием запасите си в някое уединено тъмно място, твоите Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма ги намират в тъмното благодарение на ослепителното сияние на скъпоценните накити, с които са украсени. Ако се случи да не могат да открият скритото масло и кисело мляко, отиват при нашите деца и започват да ги щипят, за да ги разплачат, а после избягват. Ако окачим запасите си високо, на въжета, близко до тавана, където не могат да ги стигнат, двамата нареждат дървени трупи върху мелницата и се покатерват върху тях. И ако не могат да достигнат отвора на делвата, пробиват дупка в нея. Според нас най-добре ще е да свалиш от тях всички скъпоценности.“
— Добре, — казала Яшода, вислухавши те, — я познімаю з Крішни всі прикраси, щоб Він не бачив в темряві, де заховане масло.
— Ні-ні, — одразу заперечували ґопі, — не роби цього. Що з того, що ти знімеш з Них оздоби? Не знаємо, що то за хлопці, але й без прикрас Вони випромінюють якесь сяйво і тому бачать навіть у темряві.
— Гаразд, не буду, але пообіцяйте ретельніше ховати масло та юґурт, щоб Вони не змогли дістати, — радила тоді мати Яшода.
— Ми так і робимо, — відповідали ґопі, — та часом, буває, запораємося коло господарства, а ці збитошники вже пробралися в дім й ну шкоду робити! Якщо Їм не вдається вкрасти масла та юґурту, Вони, аби дозолити, мочаться на чисту підлогу та ще й плюють на неї. Лише глянь на свого хлопця: як Він слухає наші скарги! Вони весь час тільки й роблять, що крадуть у нас масло і юґурт, а тепер оце сидять спокійно, наче слухняні діти. Глянь-но Крішні в очі!
Вислухавши всі ті скарги, мати Яшода вирішила покарати сина. Але, подивившись на Його жалісне личко, лише всміхнулася і карати не стала.
Щом чула това, Яшода̄ отвърнала: „Добре, ще сваля от Кр̣ш̣н̣а всички накити, за да не може да вижда в тъмното скритото масло.“ Тогава гопӣте възкликнали: „Не, не, не прави това! Какъв смисъл има да им махаш накитите? Не знаем що за момчета са това, но дори и без украшения те излъчват някакво особено сияние и виждат всичко даже и в мрака.“ Тогава майка Яшода̄ казала: „Ами добре, тогава си пазете по-внимателно маслото и киселото мляко, за да не могат да го достигат.“ А гопӣте отвърнали: „Да, ние всъщност се опитваме да правим точно това, но тъй като често сме заети с домакинството, тези лоши момчета намират начин да влязат в къщите ни и вътре развалят всичко. Ако не могат да ни откраднат маслото и киселото мляко, от яд започват да пишкат по чистия под и да плюят отгоре му. Погледни само момчето си как слуша в момента. По цял ден те двамата кроят планове как да ни откраднат маслото и млякото, а сега седят тук невинни и кротки. Само виж лицата им.“ След всички оплаквания най-накрая майка Яшода̄ решила да накаже момчето си, но като видяла жалното му личице, се усмихнала и просто не го наказала.
Іншого дня хлопчики, що бавились з Крішною й Баларамою, змовились з Баларамою сказати матері Яшоді, що Крішна їв глину. Почувши це, мати Яшода взяла Крішну за руку й запитала:
— Любий Крішно, навіщо Ти пішов десь один і їв землю? Твої друзі разом з Баларамою поскаржилися мені на Тебе.
— Люба матусю, хлопці разом з Моїм старшим братом обмовляють Мене, — злякавшись Своєї матінки, відповів Крішна. — Я не їв глини. Граючись сьогодні зі Мною, Мій старший брат Баларама розсердився й намовив інших хлопчиків поскаржитися на Мене. То змова, вони всі заодно і скаржаться, щоб ти розгнівалась і покарала Мене. Якщо вважаєш, що вони кажуть правду, зазирни Мені до рота й побачиш, їв Я глину чи ні.
— Гаразд, — відповіла мати, — якщо Ти справді не їв глини, то розкрий ротика, я подивлюся.
Един друг път, когато Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма играели с приятелчетата си, Балара̄ма и всички момченца отишли заедно при майка Яшода̄ и ѝ казали, че Кр̣ш̣н̣а е ял пръст. Като чула това, майка Яшода̄ хванала Кр̣ш̣н̣а за ръката и рекла: „Драги мой, защо си се крил да ядеш пръст? Гледай, всичките ти приятели, даже и Балара̄ма, се оплакват от теб.“ Боейки се от майка си, Кр̣ш̣н̣а отвърнал: „Мамичко, и момчетата, и Балара̄ма лъжат. Никога не съм ял пръст. Днес, докато си играехме с Балара̄ма, той се разсърди и затова сега и събрал всички момчета да се оплакват от мен. Те са се наговорили да се оплачат, за да се ядосаш и да ме накажеш. Щом мислиш, че казват истината, погледни в устата ми и виж дали съм ял пръст или не.“ Майка му решила: „Добре, ако наистина не си ял пръст, отвори си устата. Сега ще видя.“
На той материн наказ Верховний Бог-Особа Крішна як звичайнісіньке слухняне хлоп’я розкрив ротика — аж там мати Яшода побачила все, що тільки є в творінні. Вона бачила космос, простертий у всіх напрямках, гори, острови, океани, моря, планети, повітря, вогонь, місяць і зірки. Разом з місяцем і зірками вона побачила всі елементи — воду, небо, безмежний ефір з сукупним его, продуктами чуттів і володарем чуттів, усіх півбогів, об’єкти чуттів, як-от звук і запах, і три якості матеріальної природи. Також вона помітила, що в Його ротику — всі живі істоти, вічний час, матеріальна природа, діяльність, свідомість і різноманітні форми творення. Яшода бачила в роті своєї дитини все потрібне для космічного проявлення. Крім того вона побачила в Його ротику себе, що бере Крішну на руки і дає поссати Йому груди. Побачивши таке, вона благоговійно роздумувала, чи справді вона бачить це диво, чи їй тільки ввижається. Вона дійшла висновку, що або бачить сон, або спостерігає гру ілюзорної енерґії Верховного Бога-Особи. Вона навіть подумала, чи не збожеволіла вона часом, чи не стратилася глузду — бачити таке! Зрештою вона подумала: «Мабуть, мій син розвинув в Собі якісь космічні містичні сили, і те, що я побачила в Його ротику, спантеличило мене. Мої шанобливі поклони Верховному Богові-Особі, що Його енерґія панує скрізь, утворюючи тіла й те, що їм належить!» Далі вона казала: «Мої шанобливі поклони Тому, чия енерґія примушує мене думати, що Нанда Махараджа — мій чоловік, а Крішна — мій син і що мені належить усе, чим володіє Нанда Махараджа, а пастухи й пастушки — мої піддані. Всі ті химери породжує ілюзорна енерґія Верховного Господа. До Нього моя молитва, щоб Він завжди боронив мене».
Когато Върховната Божествена Личност Кр̣ш̣н̣а чул това, Той веднага си отворил устата, като всяко обикновено дете. И майка Яшода̄ видяла в устата му творението в цялото му великолепие. Тя видяла цялото космическо пространство, разстилащо се във всички посоки, видяла планините, островите, океаните, моретата, планетите, въздуха, огъня, луната и звездите. Наред с луната и звездите тя видяла цялостните елементи – водата, обширното етерно пространство заедно с цялото его, следствията на сетивата, сетивното възприятие, господаря на сетивата, всички полубогове, обектите на сетивата – например мирис и звук – и трите качества на материалната природа. В устата му видяла също всички живи същества, вечното време, материалната природа, духовната природа, дейността, съзнанието и разнообразните форми на цялото творение. Яшода̄ открила в устата на детето си всичко, необходимо за космическото проявление. В устата му видяла и себе си, как взима Кр̣ш̣н̣а в скута си и му дава да суче. Тя била поразена и не можела да разбере дали сънува или наистина вижда нещо изключително. Накрая решила, че или сънува, или вижда това под въздействието на илюзорната енергия на Върховната Божествена Личност. Тя помислила, че е полудяла или е изпаднала в умопомрачение, щом вижда такива странни неща. Яшода̄ мислела: „Може би детето ми е придобило мистични космически сили и затова ме обърква с такива видения в устата си. О, нека отдам най-смирените си почитания на Върховната Божествена Личност, защото нейната енергия ни кара да се отъждествяваме с тялото си и да смятаме материалните си притежания за свои.“ Тя казала: „Нека отдам най-смирените си почитания на Върховната Божествена Личност, чиято илюзорна енергия ме кара да мисля, че Нанда Маха̄ра̄джа ми е съпруг, а Кр̣ш̣н̣а – син, че всички богатства на Нанда Маха̄ра̄джа ми принадлежат и че пастирите и пастирките са мои подчинени. Всички тези неверни схващания се дължат на илюзорната енергия на Върховния Бог. Трябва да му се моля, за да бъда винаги под закрилата му.“
Отак мати Яшода поринула в глибокі філософські роздуми, а тимчасом Господь Крішна знову поширив Свою внутрішню енерґію, щоб перемогти її чаром материнської любови. Мати Яшода одразу ж покинула філософські розумування й побачила Крішну як власну дитину. Коли вона взяла Його на руки, її заполонила материнська любов. Вона подумала: «Нам не збагнути Крішни, пізнаючи Його грубими чуттями, але Його можна зрозуміти з Упанішад, Веданти або шляхом містичної йоґи і філософії санкг’я». Тоді вона почала думати про Верховного Бога-Особу як про своє рідне дитя.
Докато майка Яшода̄ била потънала в такива сериозни философски размишления, Бог Кр̣ш̣н̣а отново използвал влиянието на вътрешната си енергия и Яшода̄ била обзета от майчинска нежност. Тя веднага забравила всичките си мъдри разсъждения и приела Кр̣ш̣н̣а като свое собствено дете. Изпълнена с майчинска топлота, взела момченцето в скута си. Тя мислела: „Хората не могат да разберат Кр̣ш̣н̣а чрез грубото физическо знание, но могат да го узнаят с помощта на Упаниш̣адите, Веда̄нта, системата на мистичната йога и философията са̄н̇кхя.“ След това започнала да мисли за Върховната Божествена Личност като за свое собствено дете, родено от самата нея.
Мати Яшода певно здійснила силу доброчесних вчинків, внаслідок яких Абсолютна Істина, Верховний Бог-Особа ссав молоко з її грудей, наче рідний син. Так само й Нанда Махараджа мав виконати багато великих жертвопринесень і доброчесних вчинків, щоб Господь Крішна зробився його сином і звертався до нього «тато». Але дивно, чому Васудева й Девакі, хоча насправді Крішна був їхнім сином, не втішалися трансцендентною насолодою від дитячих розваг Крішни. Навіть сьогодні багато святих і мудреців уславлюють дитячі розваги Крішни, але Васудева й Девакі самі тішитися Його дитячими розвагами змоги не мали. Причину цього Шукадева Ґосвамі пояснив Махараджеві Парікшіту так.
Несъмнено майка Яшода̄ била извършила много, много благочестиви дейности, вследствие на което Абсолютната Истина, Върховната Божествена Личност, се появила като неин син, който сучел мляко от гръдта ѝ. И Нанда Маха̄ра̄джа също трябва да е извършвал много големи жертвоприношения и благочестиви дейности, за да стане Бог Кр̣ш̣н̣а негов син и да го нарича татко. Но удивителното е, че Васудева и Девакӣ не могли да опитат трансценденталното блаженство на детските забавления на Кр̣ш̣н̣а, макар че били истинските му родители. Детските забавления на Кр̣ш̣н̣а са възхвалявани от много мъдреци и святи личности дори и днес, а самите Васудева и Девакӣ не могли да им се наслаждават. Шукадева Госва̄мӣ обяснява на Маха̄ра̄джа Парӣкшит причината за това по следния начин.
Брахма наказав найкращим з-поміж Васу — Дроні та його дружині Дгарі — народити потомство . Вони відповіли йому : «Любий батьку, ми прохаємо в тебе благословення». Дрона й Дгара взяли в Брахми благословення, що в майбутньому, коли вони народяться у всесвіті знов, Верховний Бог-Особа Крішна в Своїй найпривабливішій дитячій подобі цілковито заполонить їхні серця. Їхні взаємини з Крішною матимуть такий могутній вплив, що той, хто просто слухає про їхні стосунки з маленьким Крішною, легко подолає невігластво народження й смерти. Господь Брахма погодився дати таке благословення, і той самий Дрона з’явився у Вріндавані як Нанда Махараджа, а Дгара — як мати Яшода, дружина Нанди Махараджі.
Когато Брахма̄ наредил на най-достойния от рода Васу, Дрон̣а, и на съпругата му Дхара̄ да създадат поколение, те му казали: „Скъпи татко, ние искаме твоята благословия.“ И били благословени от Брахма̄ когато отново се родят в тази вселена, цялото им внимание да бъде погълнато от Върховния Бог Кр̣ш̣н̣а в най-привлекателния му образ на дете. Взаимоотношенията им с Кр̣ш̣н̣а ще имат такава сила, че просто като слуша за тях, всеки ще може много лесно да преодолее невежеството на раждането и смъртта. Брахма̄ ги благословил и вследствие на това Дрон̣а се родил като Нанда Маха̄ра̄джа във Вр̣нда̄вана, а Дхара̄ – като майка Яшода̄, съпругата на Нанда Маха̄ра̄джа.
Так Нанда Махараджа і його дружина, мати Яшода, розвинули в собі бездомісну відданість Верховному Богові-Особі, коли Він зробився їхнім сином. Також в кожній ґопі й пастухові, що спілкувалися з Крішною, природно розвинулися власні любовні почуття до Крішни.
По този начин Нанда Маха̄ра̄джа и съпругата му, майка Яшода̄, развили кристалночистата си преданост към Върховната Божествена Личност, явила се като техен син. Всички гопӣ и пастири, които общували с Кр̣ш̣н̣а, също развили индивидуални любовни чувства към него.
Отак, щоб справдити благословення Господа Брахми й поглибити трансцендентну насолоду жителів Вріндавани, Господь Крішна з’явився разом зі Своїм повним поширенням Баларамою, щоб появити Свої різноманітні дитячі розваги.
И така, изпълнявайки благословията на Брахма̄, Бог Кр̣ш̣н̣а се появил заедно с пълната си експанзия Балара̄ма и показал разнообразните си детски забавления, за да достави трансцендентално удоволствие на всички жители на Вр̣нда̄вана.
Так закінчується Бгактіведантів виклад восьмого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Крішна показує Свою всесвітню форму».
Така завършва пояснението на Бхактиведанта върху осма глава на книгата „Кр̣ш̣н̣а, изворът на вечно наслаждение“, наречена „Как била видяна вселенската форма“.