TEXT 41
VERZ 41
Текст
Besedilo
екеха куру-нандана
баху-ш́а̄кга̄ хй ананта̄ш́ ча
буддгайо ’вйаваса̄йіна̄м
ekeha kuru-nandana
bahu-śākhā hy anantāś ca
buddhayo ’vyavasāyinām
Послівний переклад
Synonyms
вйаваса̄йа-а̄тміка̄—рішуча в свідомості Кр̣шн̣и; буддгіх̣—інтелект; ека̄—лише одна; іха—у цьому світі; куру-нандана—о улюблене дитя Куру; баху-ш́а̄кга̄х̣—розгалужені; хі—насправді; ананта̄х̣— необмежені; ча—також; буддгайах̣—інтелект; авйаваса̄йіна̄м—тих, що не мають свідомості Кр̣шн̣и.
vyavasāya-ātmikā – neomajna v zavesti Kṛṣṇe; buddhiḥ – inteligenca; ekā – samo ena; iha – v tem svetu; kuru-nandana – o ljubljeni sin Kurujev; bahu-śākhāḥ – ki ima veliko vej; hi – zares; anantāḥ – neomejeno; ca – tudi; buddhayaḥ – inteligenca; avyavasāyinām – tistih, ki niso zavestni Kṛṣṇe.
Переклад
Translation
Ті, що обрали цей шлях, непохитні у своїх намірах і в них лише одна мета. Але розбігаються думки тих, хто вагається і чий розум незрілий, о улюблений сину Куру.
Tisti, ki gredo po tej poti, so neomajni v svoji odločnosti in imajo en sam cilj. Inteligenca neodločnih, o ljubljeni sin Kurujev, pa je zelo razvejana.
Коментар
Purport
Сильна віра людини в те, що завдяки свідомості Кр̣шн̣и вона досягне вищої досконалості життя, називається інтелектом вйаваса̄йа̄тміка̄. В Чаітанйа-чаріта̄мр̣ті (Мадгйа 22.62) сказано:
Trdna vera, da bomo z razvijanjem zavesti Kṛṣṇe dosegli najvišjo popolnost življenja, se imenuje inteligenca vyavasāyātmikā. V Caitanya-caritāmṛti (Madhya 22.62) je rečeno:
кр̣шн̣е бгакті каіле сарва-карма кр̣та хайа
kṛṣṇe bhakti kaile sarva-karma kṛta haya
Віра означає невідступне прагнення чогось високого. Для того, хто служить Кр̣шн̣і, нема потреби узгоджувати свої дії з матеріальним світом, виконуючи обов’язки щодо сім’ї, нації, людства в цілому. Діяльність задля наслідків обумовлена нашими минулими добрими та поганими вчинками. Але той, у кому пробуджено свідомість Кр̣шн̣и, вже більше не прагне позитивних наслідків у своїй діяльності. У того, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, вся діяльність протікає на абсолютному рівні, бо на неї вже не впливає двоїстість добра й зла. Вищою досконалістю свідомості Кр̣шн̣и є відмова од матеріального уявлення про життя. Такий стан приходить сам по собі за поступового розвитку свідомості Кр̣шн̣и.
Vera je neomajno zaupanje v nekaj vzvišenega. Kdor opravlja dolžnosti, ki jih ima do Kṛṣṇe, ni dolžan opravljati materialnih dejavnosti in izpolnjevati obveznosti do družine, človeštva in naroda. Naše sedanje delovanje z željo po čutnem uživanju je posledica dobrih in slabih del, ki smo jih opravljali v preteklosti. Če človek obudi svojo zavest Kṛṣṇe, se mu ni treba več truditi, da bi bile posledice njegovega dela dobre. Vsa njegova dejanja so tedaj absolutna, saj niso več pod vplivom dobrega in zla ter drugih nasprotij. Najvišjo popolnost zavesti Kṛṣṇe dosežemo, ko zavržemo materialističen pogled na življenje. To stopnjo avtomatično dosežemo z napredovanjem v zavesti Kṛṣṇe.
Непохитна рішучість людини в свідомості Кр̣шн̣и ґрунтується на знанні. Ва̄судевах̣ сарвам іті са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣ — «людина, що має свідомість Кр̣шн̣и, — це рідкісна доброчесна душа, яка повністю усвідомила, що Ва̄судева, тобто Кр̣шн̣а, є корінь усіх проявлених причин». Подібно до того, як, поливаючи корені дерева, людина живить водою його віти й листя, так само, діючи в свідомості Кр̣шн̣и, вона робить найвищу послугу всім: собі, родині, суспільству, державі й людству взагалі. Якщо Кр̣шн̣у вдовольнятиме чиясь діяльність, то всі теж будуть задоволені.
Neomajna odločnost pri razvijanju zavesti Kṛṣṇe je rezultat znanja. Vāsudevaḥ sarvam iti sa mahātmā su-durlabhaḥ: oseba, zavestna Kṛṣṇe, je redka dobra duša, ki ve, da je Vāsudeva ali Kṛṣṇa izvor vseh pojavnih vzrokov. Kakor z zalivanjem drevesne korenine avtomatično priskrbimo vodo tudi listom in vejam, tako z delovanjem za Kṛṣṇo najbolje služimo vsem: sebi, družini, družbi, državi, človeštvu itd. Če je z našimi dejanji zadovoljen Kṛṣṇa, bodo z njimi zadovoljni vsi.
Щоб найкращим чином служити Господу, треба прийняти вміле керівництво духовного вчителя, який є істинним представником Кр̣шн̣и, знає природні особливості учня і вміє направити його дії в правильне річище, річище свідомості Кр̣шн̣и. Для того, щоб набути досвіду в свідомості Кр̣шн̣и, треба діяти рішуче й коритися представникові Кр̣шн̣и. Виконання вказівок істинного духовного вчителя слід вважати за головну мету свого життя. Ш́рı̄ла Віш́вана̄тга Чакравартı̄ Т̣га̄кура у своїх знаменитих молитвах, звернених до духовного вчителя, повчає нас так:
Pri razvijanju zavesti Kṛṣṇe bomo svojo službo najbolje opravljali, če delujemo pod veščim vodstvom duhovnega učitelja, Kṛṣṇovega verodostojnega predstavnika, ki pozna učenčevo naravo in lahko učenca vodi na poti zavesti Kṛṣṇe. Da bi resnično napredovali v zavesti Kṛṣṇe, moramo biti pri svojem delovanju odločni in moramo ubogati Kṛṣṇovega predstavnika, verodostojnega duhovnega učitelja, izpolnjevanje njegovih navodil pa moramo sprejeti za svoje življenjsko poslanstvo. Śrīla Viśvanātha Cakravartī Ṭhākura nas v svoji znani molitvi duhovnemu učitelju poučuje:
йасйа̄праса̄да̄н на ґатіх̣ куто ’пі
дгйа̄йан стувам̇с тасйа йаш́ас трі-сандгйам̇
ванде ґурох̣ ш́рı̄-чаран̣а̄равіндам
yasyāprasādān na gatiḥ kuto ’pi
dhyāyan stuvaṁs tasya yaśas tri-sandhyaṁ
vande guroḥ śrī-caraṇāravindam
«Задовольняючи духовного вчителя, ми вдовольняємо Верховного Бога-Особу; але якщо ми не задовольняємо духовного вчителя, у нас нема ніякої можливості піднятись до рівня свідомості Кр̣шн̣и. Тому треба тричі на день палко молитись йому і просити його милості, а також шанобливо вклонятися йому, духовному вчителеві».
„Kdor zadovolji duhovnega učitelja, zadovolji Vsevišnjo Božansko Osebnost, kdor pa ga ne zadovolji, ne more postati zavesten Kṛṣṇe. Zato moram trikrat na dan meditirati o svojem duhovnem učitelju, ga prositi za milost in mu izkazati spoštovanje.“
Весь цей метод засновано на досконалому знанні про душу, яке виходить за межі тілесної концепції, знанні не теоретичному, а практичному, яке дає можливість припинити корисливу діяльність, що скерована на досягнення чуттєвих насолод. Але той, хто не може зосередити свої думки таким чином — діятиме, спонукуваний різними матеріальними мотивами.
Celoten proces temelji na popolnem znanju o duši, ki presega telesno razumevanje življenja – ne na teoretičnem, temveč na praktičnem znanju, ki človeka pripelje do stopnje, ko ne deluje več z željo po čutnem uživanju. Tistega, ki ni obvladal uma, zavedejo različna dejanja, katerih cilj je čutno uživanje.