Capítulo Treinta y Cuatro
РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ
El Néctar de la Devoción
Нектар відданости
El tipo específico de sentimiento de amor extático que se desarrolla en el corazón de un devoto en particular, se considera que es vibhāva. Y las manifestaciones resultantes, tales como el mover las cejas, el temor, el asombro y la sonrisa, las cuales ya se han explicado antes, se llaman anubhāva. Las diferentes causas por las que se manifiesta anubhāva y vibhāva, se llaman éxtasis constantes o sancāri-bhāva.
Конкретний різновид екстатичних любовних почуттів, що розвивається в серці відданого, називають вібгавою, а зовнішні вияви цього почуття, як оце порухи брів, страх, подив та усмішки, що за них йшлося вище, називають анубгавою. Що стосується різноманітних причин, що викликають вияви анубгави й вібгави, їх називають стійким екстазом, або санчарі-бгавою.
Siempre que se recita poesía o se hace alguna representación dramática sobre los diferentes pasatiempos de Kṛṣṇa, el público manifiesta diferentes clases de servicio amoroso y trascendental que le presta al Señor, y goza de diferentes tipos de vibhāva, anubhāva y sancāri-bhāva.
У тих, хто слухає вірші, що оспівують розваги Крішни, чи дивиться драматичні вистави про них, помітні різного роду ознаки виявів трансцендентного любовного служіння Господу — вони насолоджуються різними типами вібгави, анубгави та санчарі-бгави.
Nadie que se encuentra en el plano material debe discutir estas diferentes descripciones de vibhāva y anubhāva citando diferentes pasajes de la literatura trascendental. Esas manifestaciones son demostraciones de la trascendental potencia de placer del Señor. Uno tan sólo debe tratar de comprender que en el plano espiritual existen muchas variedades de amor recíproco. Esos intercambios amorosos nunca debe considerarse que son materiales. En El Mahābhārata, Udyama-parva, se advierte que las cosas que son inconcebibles no deben ser objeto de argumentos. Y en efecto, las transacciones del mundo espiritual son inconcebibles para nosotros en nuestro presente estado de vida. Las grandes almas liberadas, como Rūpa Gosvāmi y otros han tratado de darnos algunas ideas sobre las actividades trascendentales del mundo espiritual, pero en general, esas transacciones seguirán siendo inconcebibles para nosotros en los actuales momentos. Comprender los intercambios de servicio amoroso y trascendental que se tienen con Kṛṣṇa, sólo es posible cuando se está realmente en contacto con la potencia de placer del Señor Supremo.
Доки людина не позбулася матеріальних уявлень, їй не слід обговорювати описи бгави та анубгави, що їх містять різні трансцендентні твори. Будь-які ознаки вібгави й анубгави є виявами трансцендентної потенції насолоди Господа. Треба просто постаратися зрозуміти, що духовному буттю притаманне безмежне розмаїття форм любовних взаємостосунків. Такий обмін любовними почуттями ні в якому разі не можна вважати за щось матеріальне. «Махабгарата» («Уд’яма-парва») застерігає нас робити власні висновки щодо того, збагнути що понад наші сили. Великі звільнені душі, як оце Рупа Ґосвамі й інші, зробили спробу дати нам якесь уявлення про трансцендентну діяльність духовного світу, але в цілому ця сфера поки що лишається для нас недоступною. Зрозуміти природу обміну почуттями у трансцендентному любовному служінні Крішні можливо лише для того, хто насправді має зв’язок з енерґією насолоди Верховного Господа.
En relación con esto, Śrī Rūpa Gosvāmi da un ejemplo acerca de las nubes del cielo. Las nubes se originan del océano, y cuando vuelven a convertirse en agua y caen al suelo, se deslizan nuevamente hasta el océano. Así pues, se dice que la potencia de placer de Kṛṣṇa es como el océano. El devoto puro es la nube que posee el placer, y cuando él está lleno de servicio amoroso y trascendental, puede otorgar entonces su misericordia como un torrente de lluvia, y la potencia de placer regresa al océano de Kṛṣṇa.
Пояснюючи, що це за зв’язок, Шрі Рупа Ґосвамі наводить приклад хмар у небі. Хмари утворюються з океану, далі проливаються дощем на землю і знову повертаються в океан. Енерґію насолоди Крішни порівнюють до океану. Чистий відданий — це хмара, що всотала в себе насолоду, і коли трансцендентні почуття в любовному служінні переповнюють його, він проливає свою милість, як хмара дощ, і тоді енерґія блаженства повертається знову до океану Крішни.
Atracción directa e indirecta por Kṛṣṇa
Безпосередні та непрямі вияви прихильности до Крішни
El placer trascendental que procede del servicio devocional se puede dividir en dos grupos: del servicio devocional directo y del servicio devocional indirecto. El servicio devocional directo se divide en cinco humores o sabores trascendentales, y el servicio devocional indirecto se divide en siete humores trascendentales. Los servicios devocionales directos son los siguientes: la neutralidad, la servidumbre, la fraternidad, la paternidad y el amor conyugal. El servicio devocional indirecto se divide en risa, compasión, ira, heroísmo, terror, asombro y horror. Por consiguiente, el servicio devocional se puede dividir en doce tipos, cada uno de los cuales tiene un color diferente. Los colores son: blanco, multicolor, naranja, rojo, verde claro, gris, amarillo, blanquecino, ahumado, rosa, negro y nebuloso. Las doce diferentes clases de humores trascendentales están controladas por diferentes encarnaciones de Dios, como Kapila, Mādhava, Upendra, Nṛsiṁha, Nanda-nandana, Balarāma, Kūrma, Kalki, Rāghava, Bhārgava, Varāha y Matsya.
Трансцендентну насолоду, що її дає віддане служіння, поділяють на дві групи: насолоду від прямого відданого служіння та насолоду від непрямого відданого служіння. Пряме віддане служіння поділяється на п’ять трансцендентних настроїв, або смаків, а непряме — на сім трансцендентних смаків. Пряме віддане служіння виявляється у нейтральних стосунках, слугуванні, братерській дружбі, батьківських почуттях й стосунках закоханих. Непряме віддане служіння виражається через сміх, співчуття, гнів, лицарські почуття, страх, подив та відразу. Отож загалом вирізняють дванадцять різновидів відданого служіння, причому кожному з них властиве певне забарвлення. Ці барви такі: біла, строката, жовтогаряча, червона, світлозелена, сіра, жовта, майже біла, димчаста, рожева, чорна й кольору хмари. Над цими дванадцятьма різновидами трансцендентних взаємин панують різні втілення Бога — Капіла, Мадгава, Упендра, Нрісімха, Нанда-нандана, Баларама, Курма, Калкі, Раґгава, Бгарґава, Вараха та Матс’я.
Sustento, manifestación, expansión, reflexión y lamentación son los cinco síntomas visibles en los intercambios de amor extático. Luego la prueba del servicio devocional se puede hacer en función de estos cinco síntomas. En el servicio devocional de la neutralidad hay sustento, en el servicio devocional heroico hay expansión, en el servicio devocional compasivo hay reflexión, en el servicio devocional iracundo hay lamentación, etc.
Підтримання, проявлення, поширення, розмірковування та нарікання складають п’ять виявлених ознак у любовних екстатичних взаєминах. Який саме із настроїв відданого служіння переважає, визначають за виявами цих п’яти ознак. У нейтральних стосунках відданого служіння бачимо підтримання, у лицарських стосунках — поширення, відданому служінню у співчутті властиве розмірковування, відданому служінню у гніві притаманне нарікання тощо.
Una condición aparentemente lamentable en el servicio devocional le puede parecer angustiosa al estudiante inexperto, pero los devotos expertos consideran que los sentimientos del devoto que se halla en esa condición son de éxtasis. Por ejemplo, el tema de El Rāmāyaṇa se considera algunas veces que es lamentable y angustioso para el corazón, pero en realidad no es así. El Rāmāyaṇa narra cómo el Señor Rāma fue enviado al bosque por Su padre, justo cuando iba a ser elevado al trono. Después de la partida del Señor Rāma, Su padre, Mahārāja Daśaratha, murió. En el bosque, Su esposa, Sītādevī, fue raptada por Rāvaṇa, y hubo una gran guerra. Cuando finalmente Sītādevī fue rescatada de las garras de Rāvaṇa, toda la familia y el reino de Rāvaṇa, así como también el propio reino y Rāvaṇa, fueron conquistados. Cuando Sītādevī regresó a casa, fue sometida a la prueba del fuego, y después de algunos días fue desterrada nuevamente al bosque. Todos estos temas de El Rāmāyaṇa parecen ser muy lamentables, y quizás le parezcan muy angustiosos al que los recita, pero realmente no lo son. De lo contrario, ¿por qué Hanumān, el gran devoto del Señor Rāmacandra, iba a leer diariamente acerca de las actividades del Señor Rāmacandra, tal como se describe en el mismo Rāmāyaṇa? Lo cierto es que, en cualquiera de los doce humores trascendentales del servicio devocional que se mencionaron antes, todo es agradable de un modo trascendental.
Недосвідченому початківцеві становище відданого може видатися жалюгідним і вартим співчуття, однак досвідчені віддані розуміють, що відданий переживає в тому становищі екстаз. Скажімо, «Рамаяна» описує події, що, як видається, викликають почуття жалю і крають серце, але насправді це не так. «Рамаяна» оповідає, як батько Господа Рами вислав Його жити до лісу безпосередньо перед тим, як Раму мали коронувати на царство. Махараджа Дашаратга, вирядивши сина, Господа Раму, на заслання, сам невдовзі помер. Коли Господь Рама жив у лісі, Равана викрав Його дружину Сітадеві, і це стало причиною великої війни. Зрештою, коли Сітадеві визволили з полону Равани, уся родина Равани, його царство і самий Равана загинули. Сітадеві повернулася додому, і Їй випало пройти крізь випробування вогнем, але за кілька днів Її знову вислано до лісу. Усі описані в «Рамаяні» події можуть видатися сумними, і читач «Рамаяни» мав би почуватися пригніченим, однак насправді це не так, бо чого б це тоді Хануман, великий відданий Господа Рамачандри, щодня читав про діяння Господа Рамачандри, про що сказано в самій «Рамаяні»? Вся річ у тому, що будь-що, пов’язане з кожною з дванадцяти вищезгаданих трансцендентних взаємин відданого служіння, виповнене трансцендентного блаженства.
En relación con eso, Śrīla Rūpa Gosvāmī se lamenta por las personas que están en el fuego de la renunciación falsa, el árido hábito especulativo, y que desdeñan el servicio devocional. Las personas que están apegadas a las ceremonias rituales que se recomiendan en los Vedas y al Brahman impersonal, no pueden saborear el placer trascendental del servicio devocional. Śrī Rūpa Gosvāmī aconseja, en consecuencia, que los devotos que ya hayan probado el néctar de la devoción tengan mucho cuidado en proteger el servicio devocional contra esos especuladores áridos, contra los elevacionistas y ritualistas formales, y contra los salvacionistas impersonales. Los devotos deben proteger su valiosa joya de amor espiritual contra las garras de toda clase de ladrones. En otras palabras, un devoto puro no debe describir el servicio devocional y sus diferentes aspectos analíticos a los especuladores áridos y a los renunciantes falsos.
Шріла Рупа Ґосвамі тому з жалем згадує тих, кого палить вогонь несправжнього зречення й сухих умоглядних роздумів і хто нехтує віддане служіння. Людям, кого вабить до ритуальних ведичних обрядів і до осягнення безособистісного Брахмана, відчути смак трансцендентного блаженства у відданому служінні неприступно. Тому Шріла Рупа Ґосвамі радить тим відданим, які вже звідали смаку нектару відданости, пильнувати, дбайливо оберігаючи віддане служіння від зазіхань сухих філософів-теоретиків, виконавців формальних обрядів, що прагнуть піднестися на вищі планети, та імперсоналістів, що шукають спасіння в безособистісному. Віддані повинні пильно оберігати безцінний самоцвіт духовної любови від злодіїв та розбійників. Це означає, що чистий відданий не має права обговорювати віддане служіння та його різні специфічні подробиці з тими, хто тяжіє до сухих розумувань та штучного зречення.
Aquellos que no son devotos nunca pueden obtener los beneficios del servicio devocional. Para ellos, el tema del servicio devocional siempre es algo muy difícil de entender. Sólo las personas que han dedicado su vida a los pies de loto de la Suprema Personalidad de Dios pueden saborear el verdadero néctar de la devoción.
Невіддані позбавлені можливости отримати блага, які дає віддане служіння. Осягнути те, що пов’язане з відданим служінням, їм дуже важко. Скуштувавши справжнього нектару відданости доступно лише тим, хто присвятив своє життя на любовне служіння лотосовим стопам Верховного Бога-Особи.
Cuando uno trasciende el estado de amor extático y se sitúa por ello en el plano más elevado de la bondad pura, se entiende que se ha limpiado el corazón de toda la contaminación material. En esa etapa pura de la vida se puede probar ese néctar, y esa capacidad de saborear se llama técnicamente rasa, o humor trascendental.
Якщо відданий перевершує рівень екстатичної любови і відтак стає на найвищий щабель — підноситься на рівень чистого добра, це означає, що його серце вже повністю чисте від матеріальної скверни. На цьому чистому ступені життя відданий стає здатний куштувати нектар відданости, і здатність відчувати його солодощ позначають терміном раса, «трансцендентний настрій».
Así termina el estudio resumido de Bhaktivedanta, de la segunda división de El Bhakti-rasāmṛta-sindhu, en relación con el servicio devocional en general.
Так закінчує Бгактіведанта оглядовий виклад другої частини книги «Бгакті-расамріта-сіндгу», в якій подані загальні відомості щодо відданого служіння.